24. Космічні дослідження

Нині вчені бачать у космічних просторах цілі наукові поселення з численними лабораторіями, найскладнішими приладами, автоматами, сотнями і тисячами дослідників - це будуть величезні орбітальні станції, де тривалий час вивчатимуться фізичні, біологічні, астрономічні, медичні та інші проблеми. Екіпажі зможуть замінювати один одного, і спеціалісти для них будуть добиратися залежно від завдань, які ставить практика.

Чи можна прогнозувати працездатність людини в космосі? Відомо, що невагомість вносить значний дискомфорт в умови її діяльності, сильно змінює потік інформації, яка поступає в мозок від різних частин тіла, м'язів і органів, істотно порушує координацію рухів. Навіть при роботі в космічному кораблі, де космонавт має можливість і зручно сидіти, і міцно закріплювати своє тіло, чітко спостерігалося досить значне зниження рівня працездатності космонавта. Для того щоб пояснити це явище, дати йому конкретну оцінку, попередити негативний вплив невагомості, були розроблені спеціальні бортові прилади. В їхній основі лежить принцип моделювання найбільш характерного виду діяльності космонавта - керування космічним кораблем і його складними системами.

Кожний політ ставить перед дослідниками нові питання -своєрідні загадки Космосу, а їх ще дуже і дуже багато таїть у собі невагомість. Наприклад, треба натиснути кнопку. На Землі - натиснеш не думаючи. У невагомості ж обов'язково, перш ніж натиснути, доводиться продумати цю дію. Відбувається свого роду затримка. Це турбувало й продовжує турбувати вчених.

Щоб дослідити це явище, у свій час у космос підняли спеціальний рефлексограф, який давав можливість записувати час рухових реакцій людини.

У польоті також вивчається зір космонавтів, чутливість шкіри, особливості роботи космонавтів з телеграфним ключем і багато іншого. Численні результати досліджень дозволили зробити висновок про те, що зміни в працездатності космонавтів, які покинули Землю, проходять ніби дві фази. У першій фазі протягом однієї-двох діб порушується здатність підтримувати рівновагу тіла, помітно збільшується кількість помилок при виконанні складних тестів.

У другій фазі всі ці порушення зменшуються, а якість роботи космонавта покращується. Можна чекати, що після цього поступово буде давати про себе знати стомлення і залежно від цього - зниження працездатності космонавта.

Звичайно, динаміка цього процесу багато в чому залежатиме від індивідуальних особливостей організму, від режиму праці і відпочинку в польоті, від ступеня підготовки екіпажу до польоту та іншого. Як швидко почне втомлюватися космонавт залежить і від того, який газовий склад у кабіні космічного корабля, його температура і вологість, від харчування космонавтів та інших гігієнічних умов.

У наш час вчені знають, який винятково науковий і практичний інтерес для космічної медицини мають польоти орбітальних станцій. Саме вони допомагають спеціалістам відповісти на численні запитання, вжити заходів щодо забезпечення високої працездатності космонавтів. Зазначені дослідження мають істотне значення для подальшого освоєння космосу, зокрема для здійснення туристичних польотів на навколоземну орбіту. Вважають, що такі польоти стануть можливими в недалекому майбутньому - дорогу в космос давно відкрито. Потім, мабуть, настане час вивчення сусідніх планетних систем. І підготовку до них розпочали вже нині.