logo search
Ukr_mova

49. Амазонки Приазов'я

В історії України жінки завжди відігравали провідні ролі. Вони ніколи не ховалися за спини чоловіків, завжди стояли поряд зі своїми коханими, батьками, братами, надихаючи їх на подвиги, несли разом із ними важкий тягар трудових і воєнних випробувань. І при цьому ніколи не втрачали своєї жіночності, залишалися тендітними, ніжними, чутливими. Як же це їм вдавалося?

Навряд чи можна зрозуміти характер української жінки, не звернувшись до найдавніших сторінок історії рідного краю. Серед цих відомостей вражають дивовижні оповіді про існування грізних жінок-войовниць, які кочували в степах сучасної України, - амазонок.

Перші відомості про них з'являються в «Іліаді» Гомера. Багато писали про амазонок античні вчені Геродот, Лісій, Гіппократ та інші. Описували їх як вільних жінок, які поклонялися язичницьким богам. Амазонки добре знали народну медицину, першими винайшли залізну зброю й сіли на коня, оволоділи величезними територіями, завоювавши близьких і далеких сусідів. За свідченнями істориків, амазонки здійснювали спільно з кіммерійцями походи в Малу Азію і навіть на Афіни; свого часу підкорили Лідію, значну частину Кавказу.

На думку вчених, за чотири-три століття до нашої ери племена амазонок з'являються в південній частині сучасної України. У переказі Геродота згадується їхнє поселення біля Крем-нів на березі Азовського моря (сучасна Запорізька область). Результати археологічних розкопок на півдні України свідчать про існування амазонських племен в районах Пантика-пея (сучасна Керч), Кам'яної Могили, розташованої під Мелітополем Запорізької області. Так, під час однієї з них у 1951-1952 роках було відкрито й вивчено кілька сарматських поховань, серед яких виявили й жіночі. Поруч із прикрасами та предметами жіночого туалету там знаходили зброю, списи, сагайдак із набором стріл з бронзовими наконечниками. Іншу цікаву знахідку було відкрито в долині річки Молочної північніше Мелітополя. Знайдені предмети свідчили про те, що археологи натрапили на поховання знатної жінки-амазонки: її голову прикрашала золота діадема, поряд лежали меч, казан, дзеркало, кінське сідло в золоті. Усі ці знахідки доводили існування племен жінок-амазонок на території сучасної України.

Мабуть, вольовий, незалежний характер амазонок через багато віків перейшов у спадок українській жінці, вплинув на формування її особливої ментальності. У розповідях учених, які мандрували в різні часи Україною, зазначалося, що ніколи жінка на цій землі не була рабинею. Ніколи не затуляла вона обличчя символом рабства, східною чадрою, ніколи не продавали-купували її за калим. Навпаки, ще дівчиною вона завжди користалася волею вибирати сама собі пару. Ніколи не була вона й плеканою коштовною лялькою західного зразка. Але завжди високим був авторитет матері в хаті, у родині. І саме така вільна жінка-мати, берегиня роду дарує світові неоціненне багатство - нові й нові покоління талановитої молоді. Досліджуючи зміни, які відбуваються в сучасному світі, вчені констатують зростання ролі жінки в суспільстві. Світ сьогодні потребує ніжності й чуйності, й українці, з їхнім культом мудрої жінки-матері, сильної жінки-патріотки, здатні зробити свій важливий внесок у процес формування нового обличчя світової цивілізації, що відбувається на наших очах.