Суспільно – політичний розвиток урср в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)
У політичній сфері брежнєвське керівництво намагалося зберегти існуючий режим, не втратити спадкоємність з владними інститутами попередніх десятиріч. Головними елементами цієї спадкоємності були
ігнорування принципу розподілу влади, збереження декоративного характеру органів народного самоуправління, зміцнення політичного монополізму КПРС. Курс на «стабілізацію», а надалі — консервацію існуючого режиму особливо посилився після серпневого втручання у внутрішні справи Чехословаччини 1968 р. Характерними рисами реалізації цього курсу були:
1. Підміна справжнього народовладдя формальним представництвом трудівників у радах, обмеження їхньої
реальної влади.
2. Зростання масштабів бюрократичного апарату, узурпація значної частини законодавчих функцій виконавчою владою.
3. Зведення нанівець самостійності громадських організацій, їхнє фактичне одержавлення.
4. Згортання гласності.
5. Перетворення КПРС на стрижень державної структури і зосередження у її руках усієї повноти влади.
П. Шелест активно підтримував хрущовські реформи, особливо створення раднаргоспів, виношував плани
республіканського госпрозрахунку, більшої незалежності республіканських структур у господарчих питаннях. Проте після приходу до влади Л. Брежнєва, особливо після «Празької весни» 1968 p., коли помітно посилюється ідеологічний диктат, зростає нетерпимість до інакомислення в будь-якій формі і сфері.
У брежнєвський період інтенсивно йде процес злиття функцій партійного і державного апарату, підміни держави та її органів партією.
Оголосивши себе в Конституції 1977 р. «ядром політичної системи суспільства», КПРС намагалася домінувати в кожній ланці суспільного життя. Для вирішення цього завдання було обрано характерний для командноадміністративної системи екстенсивний шлях — кількісне зростання партійних лав. За період від 1964 до 1985 р. КПУ виросла майже вдвічі. На 1 січня 1985 р. в партії перебував кожен дев'ятий робітник у республіці і кожен дванадцятий громадянин віком 18 років і старше. У цей період практично нікому не відмовляли у вступі до КПРС. Відсоток відмов становив 0,3—0,4% і був практично найнижчим за всю історію партії. Проте, хоча КПУ невпинно зростала, партійний вплив на багатьох ділянках не зростав,
а знижувався. Значною мірою це було зумовлено дією негативних тенденцій у розвитку самої партії.
Політичне життя в країні дедалі більше набуває закритого характеру, наростає відчуження партії від
народу, посилюється ідеологічний диктат. Проголошений курс «стабілізації» не тільки не зробив систему стійкішою, а навпаки, — заважаючи назрілим змінам у суспільстві, породжував і стимулював поглиблення кризових явищ.
-
Содержание
- Найдавніші стоянки людей та території України періоду кам’яного віку.
- Трипільська культура
- Кочові народи: кіммерійці, скіфи, сармати.
- Рабовласницькі античні міста – держави Північного Причономор’я.
- Походження слов’ян та їх розселення на території України
- Виникнення Давньоруської держави (передумови та основні теорії про походження Київської Русі).
- Введення християнства на Русі, його історичне значення
- Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець 9 – кінець 10 століття)
- Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець 10 – середина 11 століття)
- Монгольська навала, встановлення золотоординського іга та їх наслідки для українських земель.
- 1) Руські землі не увійшли безпосередньо до складу Золотої Орди;
- 2) На території Русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату завойовників. Навіть інститут баскаків на початку XIV ст. Фактично ліквідується;
- Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- Галицько – Волинська держава – спадкоємниця Київської Русі.
- II етап (1205—1238) - тимчасовий розпад єдиної держави. Зі смертю Романа розпочинаться, майже 30річний період боротьби галицького нараду. Характерними ознаками державного життя у цей час були:
- IV етап (1264—1323) — стабільність і піднесення. Після смерті Данила Галицького князівство знову втрачає свою єдність: його землі поділено між трьома нащадками князя Левом.
- Боротьба Русі проти монголо – татарських орд та її світове значення.
- Українські землі під владою Великого князівства Литовського.
- Українські землі під владою Речі Посполитої.
- Причини виникнення українського козацтва. Запорізька січ.
- Утворення Української гетьманської держави.
- Національно – визвольна війна українського народу під керівництвом б.Хмельницького(причини, рушійні сили, основні битви, значення)
- Б.Хмельницький – державний, політичний, військовий діяч.
- Гетьманщина після смерті б.Хмельницького. «Руїна».
- Україна в період гетьманування і.Мазепи.
- Колоніальна політика царизму щодо України у 18 ст. Ліквідація Гетьманщини.
- Соціально – економічний розвиток українських земель 1 пол. 19 ст.
- Національне відродження в Україні в 1 пол. 19 ст. «Руська трійця». Кирило – Мефодіївське товариство та їх історичне значення.
- Тарас Григорович Шевченко в українському національно – визвольному русі.
- Козацько – селянські повстання кінця 16 – поч. 17 ст.
- Реформи 60-х – 70-х рр. 19 ст. Та їх соціально – економічні та політичні наслідки.
- Суспільно політичне життя в Україні 2 пол. 19 ст. Громади.
- 1895 Р. Спеціальним циркуляром було покладено край друкуванню українських читанок для дітей.
- Становище православної церкви в 15-16 ст. Берестейська унія.
- Українська Центральна Рада, її внутрішня і зовнішня політика.
- Внутрішня і зовнішня політика Української держави. П. Скоропадський.
- Директорія унр, її зовнішня і внутрішня політика.
- Зунр, її внутрішня і зовнішня політика.
- Соціально – економічні та політичні перетворення в Україні під керівництвом більшовиків в 1919 – 1929 р. Політика «воєнного комунізму».
- Радянсько – польська війна і Україна.
- Входження України до складу срср.
- Україна в період неПу.
- Суспільно – політичний розвиток урср в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)
- Політика індустріалізації: завдання, труднощі та її наслідки для України.
- Нахватка кваліфікованих кадрів. Дефіцит обладнання. Нестача коштів.
- Політика колективізації с/г. Голодомор 1932 – 1933 рр.
- Україна і процес формування тоталітарного режиму в срср.
- Стан культури в 30-ті рр. «Розстріляне відродження».
- 1930-Ті рр. В історії культури урср були часом «культурної революції» — складової частини соціалістичних перетворень у радянській державі.
- Місце України в планах гітлерівців.
- Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої на Україні.
- Фашистський окупаційний режим в Україні в 1941 – 44 рр. Голокост.
- Партизанський і підпільний рух в Україні в роки 2 Св.В.
- 1) Комуністична (партизанські загони і радянські підпілля);
- 2) Націоналістична(оун-упа).
- Збройна боротьба оун-упа в 1941 – 1944 рр.
- 1945-1946 – Відкрите протистояння було здійснено більше 2 тис. Повстань і проведено 10тис каральних операцій.
- 1947-1950 – Підпільна боротьба(невеликими групами, саботаж, терористичні акти).
- 1950—Убито р. Шухевича, закінчується організаційний опір оун—упа.
- Звільнення України від німецьких загарбників.
- 8 Березня-28 жовтня 1944 р. Радянськими військами було проведено Східно-Карпатську стратегічну наступальну операцію, що забезпечила звільнення Карпатської України.
- 28 Жовтня 1944 р. Вся етнічна українська територія була звільнена.
- Повоєнна відбудова економіки України ( 1945 – сер. 50-х рр.)
- Радянізація на західноукраїнських землях в 2 пол. 40-х рр..
- Масові депортації населення в західній Україні в повоєнний період. «Операція Вісла».
- Культурно –ідеологічні процеси в Україні (2 пол. 40-х – 1 пол. 50-х рр..)
- Суспільно – політичне життя України в 1965 – 1964 рр., його суперечливість та непослідовність.
- Соціально – економічний розвиток України у 50-х – сер. 60-х рр. Реформи м.С. Хрущова.
- Зовнішня політика незалежної України, її міжнародні зв’язки.
- Дисидентський рух в Україні та його значення.
- Соціально – економічний розвиток урср 2 пол. 60 – х – 1 пол. 80 – х рр. В період загострення кризи радянської системи.
- Україна і процес «перебудови» срср. Спроби оздоровлення суспільно – політичного життя.
- 1985-1991 Рр. — останній період існування срср і перебування в його складі України.
- Початок формування багатопартійності в Україні.
- I етап — «зародження багатопартійності» (середина 1988 — березень 1990 p.):
- II етап — «вихід багатопартійності на державний рівень» (травень 1990 — серпень 1991 p.):
- III етап — «становлення багатопартійності» (з серпня 1991 p.):
- Україна в умовах незалежності: труднощі та досягнення у створенні національної економіки.