logo search
Istriya_OTVYeTI

Політика колективізації с/г. Голодомор 1932 – 1933 рр.

1927 рік – рішення радянського керівництва про початок колективізації.

Колективізація – це процес об’єднання дрібних одноосібних селянських господарств у великі соціалістичні господарства.

Причини:

  1. Забезпечення міста дешевими продуктами харчування, промисловості дешевою сировиною, перекачування коштів з с/г у промисловість.

  2. З допомогою колгоспів село ставили під повний контроль держави.

  3. Знищення одноосібних господарств, які були джерелом нерівності на селі.

Основні етапи:

1929 р. – в Україні вирішено колективізацію завершити восени 1931 р. – на весні 1932 р.

Січень – березень 1939 р. – українське керівництво, використовуючи примусові методи, змусило вступити до колгоспу біль 75% українських селян.

Березень 1030 р.:

1)Сталінське керівництво приймає рішення про ліквідацію куркульських господарств в районах суцільної колективізації.(куркулі – всі, хто не хотів вступати до колгоспів).

2)після поїздки Сталіна до Сибіру в газеті «Правда» з’являється стаття, в якій критикується примусове введення до колективізації, всю провину за ці події Сталін перекладає на місцеве керівництво.

Квітень 1930р. – усім бажаючим не перешкоджають виходити з колгоспів.

1931р. – повернення до примусових темпів колективізації, 200 тисяч українських селянських родин були знищенні як куркульські.

1933р. – колективізацію в Україні завершено.

Наслідки:

  1. Голодомор 1932 – 1933 р.

  2. Повне фізичне знищення куркулів привело до того, що в українському селі було знищено справжніх хазяїв.

  3. Колгоспна система привела до втрати селянами матеріальної зацікавленості в результаті праці.

  4. Створення в районах машинно – тракторних станцій, х допомогою яких механізувалась праця колгоспників.

Голодомор 1932-1933 р. був страшним злочином сталінського режиму. Голодомор був спровокований радянським керівництвом з метою масового вступу селян до колгоспів.

Селяни, позбавлені продуктів харчування, були приречені на мученицьку смерть. Голодомор 1932-1933 рр. викликав величезну смертність населення, особливо дітей і старих. Селяни були змушені їсти собак, котів, щурів, трупи коней, листя й кору дерев. Траплялися випадки канібалізму.

Найвище керівництво країни знало про голод в Україні, але замовчувало цей факт. Допомоги надано не було. Більше того, в Україну для виконання плану хлібозаготівлі було направлено комісію на чолі з Вячеславом Молотовим. Дії комісії були твердими: села заносилися на «чорні дошки»; у них конфісковували продовольчі й навіть посівні фонди; проводилися масові репресії; припинялося постачання товарів; села оточували загони НКВС.

Голодомор став національною катастрофою. За різними даними, голодною смертю померли від 3,5 до 9 мли чоловік - точні цифри вже навряд чи будуть з'ясовані. Таким був наслідок колективізації в Україні.