18. Внут і зовн політика і. Мазепи в початковий період правління ( до 1700 р.)

Своє гетьманування розпочав із підписання 25 липня 1687 Коломацьких статей – посилення влади царату і обмеження прав гетьмана. Внутр поліка. Господарство переживає часи свого піднесення. Поширюються торговельні зносини з Кримом і Чорноморсько-Дунайськими країнами. Росте і внутр торгівля(між пн й пд Гетьманщини, між Гетьманщиною і Запоріжжям та Слобожанщиною, між Лівобережжям і Правобережжям)

Суспільство. Сприяв зростові козацької старшини, зміцненню її економ бази й соц становища й перетворенню її на провідну верству в Козацько-Гетьманській державі.

Розвиток торгівлі і промисловості сприяв зростанню міста. Селяни не втратили юридичні права на землю, жили на землі державців,зберігали за собою право вільного переходу на нове місце проживання.

розквіт у всіх галузях укр. культури — в освіті, науці, літературі, мистецтві. В добу Мазепи відроджується Київ як духовий центр Укр. Мазепинська доба створила свій власний стиль - це було українське бароко.

Зовн пол. Союзником за Коломацькими статтями України була Москва, відповідно Мазепа надавав царю Петру І активну допомогу в походах на турків і татар, здобуття 1696 року Азова. Інші держави як союзників він не розглядав, адже не довіряв Польщі і негативно ставився до союзу з Кримом і Туреччиною. Завдяки близьким стосункам із Петром I Мазепа зміг скористатися великим козацьким повстанням, що вибухнуло на підлеглому полякам Правобережжі у 1702 р., яке очолив Семен Палій. Саме в цей час у Польщу вторгається найбільший ворог Петра І — король Швеції Карл XII. Скориставшися Мазепа переконує царя дозволити йому окупувати Правобережжя. Знову обидві частини Наддніпрянської України були об'єднані.

51. Р-к літератури у др.пол XVIIст.

впливи релігійної полеміки початку XVII ст., а навіть і пізніше довгий час переважали в літературі духовні інтереси над світськими в значній мірі внаслідок того, що більша частина авторів були духовні особи.-полемічні твори, автори -представники вищої православної ієрархії –Галятовський( збірник «Ключ до розуміння»,1659) та трактат «Наука албо способ зложення казання» (1659); ігумен Пустинно-Миколаївського монастиря Антоній Радивиловський- «Огородок Марії Богородиці» (1676), «Вінець Христов» (1688);Лазар Баранович -збірка «Меч духовний» (1666) та «Труби словес проповідних» (1674),”Нова міра нової віри”,Інокентій Гізель –“Мир з Богом людині”(1669),трактат “Правдива віра”(1688),у 1691-брав участь у редагуванні “Києво-Печерського патерика”

П'єси писалися викладачами Київської колегії, а виконавцями були школярі. Від 1673 до 1095 р. збереглося понад 20 текстів шкільних драм.

-поезія— вірші різних примхливих форм: у вигляді хреста, вази, яйця, півмісяця; акростихи, «раки» — вірші, які можна читати з початку та з кінця; І. Величківський (помер у 1726 році)-емблематичні збірки «Млеко», «Зегар» та збірки епіграм; ієромонах Климентій Зінов'єв (кінець XVII початок XVIII ст.)- сатирик; Дмитро Тупталов (1651-1709), Стефан Яворський (1658-1722).