24. Відродження та утвердження козацтва на Правобережній Україні в 1689-1699 рр.

гетьманування Івана Мазепи-спирався на козацьку старшину, намагався відмежувати козацький клас від «поспільства». Під час перебування в Москві у 1689 він просив у царя дозволу зробити перепис козаків, щоб відділити справжнє козацтво від селян і щоб надалі не допускати селян до козацького реєстру. Мазепа продовжував розвивати напрямок ств козацької еліти, започаткований Самойловичем, запровадженням посад бунчукових товаришів. Крім бунчукових товаришів, в оточенні Мазепи зявилися ще й значкові та військові товариші. За цими посадами гетьман закріплював особливі привілеї. Чин бунчуковий товариш надававс юнакам з родин генеральної старшини полковників, це була перша особа після полковника. Головним обов’язком було несення військової служби. Військові товариші несли також військову службу, проте за власний кошт. Значкові товариші – проміжна ланка між заможним козацтвом і страшиною.

В 1692 поч заворушення в пд полках, організатор-військ канцелярист Петро Іваненко (Петрик).-агітував проти гетьмана та проти Москви-26 травня 1692 р. уклав з кримським ханом договір «Удільного князівства Київського, Чернігівськог ой всього війська Запорозького, городового й народу українського» між Укр і Кримом, про «вічний мир і братерство» й взаємну оборону від Москви і Польщі. У договорі також занчалося, що князівство мало обіймати крім Гетьманщини ще й Прав Укр й част Слобожанщини, а полки Харківський і Рибінський мали бути переведені на правий берег Дніпра, щоб відкрити татарам вільний шлях для походів на Москву. Кримський хан визнав Петрика гетьманом. Проте Мазепа зумів тимчасово зупини Петрика і разом з татарами вигнати у Крим. Але зміна на ханському престолі, де втертє було обрано Селім-Ґірея (союзник Дорошенка і негативно ставився до Москви), сприяла Петрикові. Адже в січні 1693 хан надав татарську орду Петрику і той знов ступив на укр.. землі. Проте його знову було зупинено під Полтавою.

В той час Московія знову розпочала боротьбу проти турків і татар, за опанування доступу до Чорного і Азовського моря, відповідно Укр була також у це втягнена. В 1695 р. відбулася перша облога Азова – невдача. Проте було в’язко урецьку фортецю Кизикермень і цілий ряд турецьких фортів. На самому початку 1696 р. татари разом із Петриком зробили набіг на Лівобережжя і прорвалися аж до Гадяча, але Мазепа вжив відповідних заходів, тому татари були прогнані. В 1696 відбувся другий кримський похід – облога Азова. Кампанія тяглась ще чотири роки. Тим часом Австрія уклала з Туреччиною мир у Кар ловцях. Слідом за нею уклала мир і Польща. Тоді цар Петро І залишений своїми союзниками, розпочав в кінці 1699 переговори з турками і вже 30 липня 1700 уклав із Туреччиною у Царгороді перемир’я на 30 років. Туреччина віддала Московії Азов із цілим пy узбережжям Азовського моря. Обидві сторони зобов’язувалися не будувати ніяких укріплень на нижній течії Дніпра і зруйнувати ті фортеці ,які були вже побудовані. Царгородський мир відкрив для України частковий доступ до Чорного і Азовського узбережжя.