61. Адмін-тер устрій Нової Січі та земель Війська Запорозького

запорозьке військо діл на 38 куренів. Ці курені склалися історично, і уявляли собою гуртування територіальному принципу. На це вказують назви деяких куренів, наприклад, переяславський, полтавський, канівський. Кожен курінь становив військову комуну, На чолі- виборний курінний отаман, який із кошовою старшиною становили керівну верству на Запоріжжі. Кожен курінь мав у Січі свій окремий будинок, так би мовити касарню, де жили всі члени куреня. Число козаків у курені досягало кількох сотень, але рідко коли вони перебували всі на Січі. значна частина козаків відбувала постійну сторожову службу на границях і там, де були фортеці, частина ж перебувала на риболовних і мисливських промислах. Уся територія Запорозьких волностей полілялася на 8 округів, т. зв. паланок: Самарську ,Кодацьку, Інгульську ,Бугогардову, Орельську, Протовчанську, Калміуську та Прогноїнську. Кожна паланка-свій військ і адмін. центр, т.зв. гард, де постіно перебував полковник, начальник гарду. Вся земля на Запорожжі належала Війську Запорозькому. Кожного року робився розподіл степу і річок між окремими куренями. Окремо розподілювано місця для рибальства, скотарства, місця для бджіьлництва, ліси для мисливства між старшиною і не козаками.

З козаків виділяються ті, що одружилися, то вони заводили господарство на окремих хуторах, або селилися по кілька родин в одній слободі. Ці хутори наз зимівники.