3.Зборівська б-ва та уклад мирн договору

Навесні 1649 р. пол. війська порушили умови Переяславського перемиря, розпочали воєнні дії на прикордонних землях Поділля. Відповідно залучилися підтримкою литовською армії, яка під командуванням гет Януша Радзівіла наступала з пн з білоруських земель. Битва відбула під Лоєвом 21 липня, козаків очолив київськ полк Михайло Кричевський.-поразка

В той час пол війська просували на укр. землі і зупинилися у м. Збараж, облога 30 червня-27 липня. Проте осн частина пол війська мала зосередитись під Зборовом, очолювана Яном Казимиром. Б. Х. вирішив атакувати поляків, протягом 5-7 серпня відбувалася облога. Але Іслам-Гірей зрадив гетьмана, перейшов на бік пол короля, гетьмана мусів погодитись на переговори. Кримський хан хотів залучитись підтримкою Корони, щоб мати союзника у запланованій війні проти Московії. 8 серпня було укладено Зборівський мирний договір («Декларація його королівської милості Запорозькому війську…»),

- король визнавав самоврядність Війська Запорозького на територіях Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводства;

- державні посади могли обіймати тут лише православні шляхтичі;

- реєстр – 40 тис., хто не потрапив до реєстру повинен повернутися до панів;

- амністія всім учасникам війни;

- православна Київська митрополія відновила свої права, а київ. митрополит мав увійти до сенату Речі Посполитої;

- у контрольованій козаками Укр не мали права перебувати війська коронні, євреї та єзуїти.

-вперше в історії укр..-пол. відносин Укр отримала з боку П визнання певної самостійності як дер., що спонукало до дальшого проведення б-би за незалежність.

5.Процес складання укр держ в роки Хмельниччини.

Другий важл етапом форм укр держ-період народного руху під проводом Б Х. Щоб усунути загрозу зникнення укр народу як етнічної спільності — ств і зміцнити держ нац утворення. Організаторами цієї держави стали козацька старшина та укр шляхта. Вони взялися за цю справу з перших днів війни. Вже у травні 1648 у Польщу почали надходити відомості, що Б.Х створює удільне князівство із столицею у Києві, а себе титулує князем Русі. На поч лютого 1649. Б. Х сам повідомив комісарів пол короля про свої наміри створити незалежну укр державу.

З початку форм укр держава мала основні її ознаки: органи публічної влади, які не збігалися з населенням, але виконували свої ф-ї на визначеній території; територію, яку охоплювала держ організація і населення, що на ній проживало: податки, що збиралися на утримання органів публічної влади. Форм укр держави здійснювалося у обстановці бойових дій, що обумовлювало її форму-для виконання держ ф-й пристосовувалася вже готова, перевірена практикою військ-адміністр, полково-сотенна організація козацтва –ця організація стала не тільки загальною для усіх повстанських сил, але й єдиною політико-адміністративною та судовою владою в Укр, їй не була підпорядкована тільки церква.

Створення укр нац держави вперше одержало правове оформлення та закріплення у Зборівському(серпень 1649), а потім у Білоцерківському(вересень 1651) договорах

Іноземні держави визнали вільну Укр за рівноправного суб'єкта міжнар відносин і охоче вступали з нею у договірні відносини. У 1648—1654 Укр підтримувала постійні дипломатичні зв'язки з сусідніми Валахією, Кримом, Молдавією, Трансільванією, Туреччиною. За договором 1649 турецького султана з "Військом запорізьким і народом руським", тобто вільною Укр, сторони взяли на себе такі зобов'язання: Туреччина — надавати Укр військ допомогу, а укр купцям — право вільно плавати по Чорному морю та безмитне торгувати у турецьк володіннях, а Укр — перешкоджатиме запоріз і донським козакам нападати на Османську імп.