Найдавніші хлібороби та скотарі на землях України
Після епохи мезоліту (10—5 тис. років тому), яка принесла одомашнення собаки, винайдення лука та стріл, рибальство з допомогою сіток, настала епоха неоліту (5—3 тис. років тому) з її так званою «неолітичною революцією». Суть її полягала в тому, що було винайдено хліборобство, поява якого поряд із скотарством визначила майбутнє людства. Ці нові види господарської діяльності називають відтворювальними, бо вони, на відміну від мисливства й збиральництва, дають можливість відтворювати (розводити й вирощувати) придатні для споживання види рослин і тварин. Нині доведено, що територія України, як і Європи загалом, не входила до ареалу виникнення землеробства та скотарства. Тож утвердження відтворювального господарства на території сучасної України відбувалося шляхом його поширення з Передньої Азії, де воно постало IX—VII тис. до н. е. Сталося це за неоліту й здійснювалося в ході переселень більших чи менших груп населення та шляхом запозичення ідей і досвіду окультурення рослин і тварин. Хліборобство й скотарство проникало із Передньої Азії через острови Середземного моря й далі на материк. Своєрідні природні умови зумовили формування на території України двох різних осередків відтворювального господарства — лісостепового та степового. Мешканці лісостепу були землеробами, степовики — скотарями.
Серед землеробських культур, що поширювалися на нашій території протягом V—IV тис. до н. е., найяскравіший слід залишила трипільська, яка була сучасницею цивілізацій Шумеру та Стародавнього Єгипту. Назва трипільської культури, а отже, і її носіїв — умовна. Вона походить від назви с. Трипілля на Київщині, неподалік якого наприкінці XIX ст. українським археологом Вікентієм Хвойкою були виявлені рештки життєдіяльності давніх землеробів. Численні археологічні знахідки свідчать, що трипільці, далекі нащадки одного з давніх народів Малої Азії, прийшли на землі сучасної України з Нижнього Подунав'я близько 6 тисяч років тому, згодом опанували величезні простори від Дністра до Дніпра, досягши територій сучасної Волині та степового Причорномор'я. Трипільська культура проіснувала на наших землях майже півтори тисячі років: упродовж V—III тисячоліття до н. е. Цілком природно, що життя трипільців протягом тривалого часу зазнавало змін. Сучасна наука спирається на численні, добре досліджені археологічні знахідки, які дають підставу поділяти історію трипільської культури на періоди — ранній, середній та пізній.
За раннього Трипілля (перша половина IV тис. до н. е.) трипільці мешкали невеликими общинами. Крім хліборобства й скотарства, активно займалися збиральництвом, мисливством та рибальством. Матеріальні залишки свідчать про досить прості способи ведення господарства та невибагливий побут ранніх трипільців.
За середнього періоду (IV тис. до н. е.) трипільці розселилися на значні території, досягнувши середньої течії Дніпра. Зросла кількість населення, а відтак поселення стали більшими. До середнього Трипілля археологи відносять, приміром, поселення Володимирівка, що займало площу 100 га. Будинки в ньому розташовані концентричними колами, що утворюють щось схоже на вулиці. Житла в трипільців багатокімнатні, іноді кількаповерхові. За тих часів трипільці почали використовувати худобу під час оранки, перевезення вантажів тощо. Успіхи землеробства й скотарства визначалися також розвитком інших виробництв. Тоді виникла металургія, з'явилися майстри-металурги. Гончарне виробництво остаточно зосередилося в руках ремісників. Саме за того часу виник яскравий розмальований посуд, який і уособлює для нас трипільську культуру. Складні орнаменти, в які інколи вплетене зображення фігур людей, тварин і птахів, усілякі значки відбивають багаті уявлення трипільців про походження та будову світу, яскраві ритуальні обряди, пов'язані передусім із землеробством та скотарством.
На початку III тис. до н. е. в трипільському суспільстві спостерігаються кризові явища: кількість населення невпинно зростала, а нових земель, придатних для хліборобства, вже не було. Не знайшовши шляху подолання кризи, трипільська культура невдовзі занепала.
Значення трипільської культури полягає в тому, що саме з нею відбулося остаточне утвердження відтворювального господарства на територіях нашого лісостепу. Трипільці відіграли провідну роль серед неолітичних племен Східної Європи, вплинули на їх матеріальну й духовну культуру, а на думку деяких учених, навіть були етнічними пращурами українців.
За енеоліту відтворювальне господарство набувало сили і в інших регіонах України, зокрема в степу. З огляду на природні умови провідною галуззю тут стає скотарство. На відміну від хліборобів, скотарі вели рухливе (кочове) життя, якому притаманні невибагливий побут та прості форми мистецтва, наприклад спорудження курганів над могилами, створення кам'яних статуй.
Найдавнішими скотарями півдня України були середньостогівські племена (друга половина IV ст. до н. е.). Господарство середньостогівців поєднувало хліборобство й скотарство. Проте хліборобство тут відігравало значно меншу роль, аніж у трипільському середовищі. Середньостогівське населення, певно, одним із перших опанувало відгінне скотарство. Якась частина общини на літо залишала поселення і йшла з худобою вниз по Дніпру, де не лише випасала тварин, а й рибалила, полювала тощо. Більша ж частина общини проживала осіло, займаючись хліборобством, ремеслами, заготівлею фуражу для зимівлі худоби.
Отже, за енеоліту в степовій смузі, на противагу землеробському світу (представленому, зокрема, трипільською культурою), формувався світ скотарів. Формується т. зв. Великий кордон між осідлим і кочовим населенням, який став зоною не стільки різноманітних контактів між племенами різних типів економіки, скільки конфліктів між ними. Пізніше цей антагонізм було поглиблено внаслідок того, що на північ Великого кордону селилися переважно слов'яни і християни, а південніше — переважно різні тюркомовні племена й орди, які приймають іслам. Цей кордон існував до кінця XVIII ст. Саме зі степовим скотарським середовищем дослідники пов'язують виникнення праіндоєвропейців — народу, від якого походять численні сучасні народи індоєвропейської сім'ї, у тому числі й українці.
- Початок Національно-визвольної війни українського народу 1648—1658 рр.
- Україна наприкінці XVII—XVIII ст.
- Культура України в другій половині XVII—XVIII ст.
- Україна наприкінці XVIII — початку XIX ст.
- Україна у другій половині XIX ст. — початку XX ст.
- Найдавніші хлібороби та скотарі на землях України
- Ранній залізний вік на українських землях. Кіммерійці. Скіфи. Сармати
- Давні слов'яни
- Східнослов'янські племена — предки українців у переддень утворення держави
- Походження українців
- Становлення Київської держави
- Впровадження християнства як державної релігії. Князь Володимир Святий (980—1015 pp.)
- Київська Русь за правління Ярослава Мудрого (1019—1054 pp.)
- Русь після Ярослава. Нове зміцнення і розквіт за Володимира Мономаха (1113—1125 pp.)
- Роздробленість Київської Русі
- Галицько-Волинське королівство
- Культура Київської Русі та Галицько-Волинського королівства IX—XIV ст.
- Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Польщі
- Виникнення Кримського ханства
- Українська шляхта XV—XVI ст. Князь Костянтин (Василь) і Острозький
- Виникнення українського козацтва. Утворення козацької республіки — Запорозької Січі
- Люблінська унія. Початок польського панування на українських землях
- Церковне життя наприкінці XVI — першій половині XVII ст. Митрополит св. Петро Могила
- Культура України XVI — першої половини XVII ст.
- Зростання ролі козацтва в житті України наприкінці XVI ст. Перші козацькі повстання
- Українське козацтво у першій чверті XVII ст. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний
- Національно-визвольні повстання українського народу 20—30-х pp. XVII ст.
- Початок Національно-визвольної війни українського народу 1648—1658 рр.
- Воєнно-політичні події 1649—1653 pp. Національно-визвольні війни
- Утворення Української козацької держави — Гетьманщини
- Українсько-московський договір 1654 р. Продовження Національно-визвольної війни у 1654—1658 рр.
- Початок доби Руїни. Втрата Україною державної незалежності
- Правобережна та Лівобережна Гетьманщина в 60—80 роках XVII ст.
- Лівобережна та Слобідська Україна, Запорозька Січ у другій половині XVII ст.
- Гетьман Іван Мазепа
- Боротьба української старшини проти колоніальної політики Російської імперії
- Національно-визвольна боротьба на Правобережжі та західноукраїнських землях у середині та другій половині XVIII ст.
- Ліквідація Російською імперією української державності
- Культура України в другій половині XVII—XVIII ст.
- Українські землі під владою Російської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
- Приєднання українських земель до складу Російської та Австрійської імперій
- Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин
- Соціально-економічне становище Наддніпрянщини в першій половині XIX ст.
- Соціальна боротьба в першій половині XIX ст.
- Російський суспільно-політичний та польський національно-визвольний рухи на українських землях у 20—30-х роках XIX ст.
- Національне відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
- Український національний рух наприкінці 40-х pp. XIX ст. Кирило-Мефодіївське братство
- Західноукраїнські землі наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
- Наддніпрянська Україна в другій половині XIX ст.
- Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії в другій половині XIX ст.
- Створення та діяльність українських політичних партій у підросійській Україні наприкінці XIX — на початку XX ст.
- Україна напередодні та в роки революції 1905—1907 pp. У Російській імперії
- Наддніпрянська Україна в 1907—1914 рр.
- Західноукраїнські землі на початку XX ст.
- Українська еміграція
- Церковне життя України наприкінці XVIII — на початку XX ст.
- Культура України наприкінці XVIII — на початку XX ст.
- Україна в роки Першої світової війни
- Криза Російської імперії та Українська національна революція
- Проголошення автономії України
- Проголошення Української Народної Республіки (унр)
- Перша російська збройна інтервенція (кінець 1917 — весна 1918 рр.)
- Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918—1920 pp.)
- Гетьманський переворот
- Друга російська збройна інтервенція
- Директорія унр
- Третя російська збройна інтервенція
- Західноукраїнська Народна Республіка
- Українські землі (урср) під російською владою (1921—1939 pp.)
- Голокост — штучний голодомор 1932—1933 рр.
- Українські землі під владою Польщі (1921—1939 pp.)
- Українські землі під владою Румунії
- Українські землі під Чехословаччиною (Закарпаття)
- Українська наука і культура новітнього часу (до 1946 р.)
- Радянсько-німецькі договори 1939 р. І західноукраїнські землі
- Окупація України військами Німеччини та її союзників
- Німецький окупаційний режим в Україні
- Розгортання руху Опору в Україні
- Україна в 1943 р.
- Країна на завершальному етапі війни (1944—1945 pp.)
- Особливості відбудови промисловості та сільського господарства республіки у першій повоєнній п'ятирічці
- Голод 1946—1947 рр.
- Радянізація західних областей України
- Ліквідація Української греко-католицької церкви
- Діяльність упа після завершення Другої світової війни
- Суперечливий характер національно-культурного життя
- Відносини між державою і церквою в перше повоєнне десятиріччя
- Процес десталінізації в суспільному житті України
- Економічні перетворення в сільському господарстві та промисловості
- Національно-культурне відродження в роки хрущовської «відлиги»
- Антирелігійна кампанія 1950—1960-х рр.
- Половинчастість та незавершеність політики десталінізації в Україні
- Деформації в політико-управлінській сфері
- Посилення негативних тенденцій в економіці України
- Стан освіти, науки і культури в середині 1960-х — у 1980-х рр.
- Дисидентський рух: шляхи формування та основні етапи розвитку
- Пожвавлення суспільно-політичного життя в урср у другій половині 1980-х рр.
- Проголошення Української незалежної держави
- Національно-культурне відродження України наприкінці 1980-х рр.
- Національно-культурне відродження України наприкінці 1980-х рр.
- Розгортання державотворчих процесів і формування національної економіки
- Формування передумов «Помаранчевої революції»
- «Помаранчева революція»
- Україна на сучасному етапі
- Культурний процес в умовах трансформаційного періоду
- Зовнішньополітичний курс незалежної України