Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918—1920 pp.)
Міжнародне становище УНР у цей період було нестабільним. Зі сходу наступали російські війська, із заходу натискали війська Німеччини та Австро-Угорщини, які будь-якого моменту могли перейти у наступ з трагічними для УНР наслідками. Антанта ж зволікала з визнанням УНР, тим більше з допомогою для неї.
Український уряд мав дуже вузьке поле для маневру, тому попри всі свої симпатії до Антанти був змушений сісти за стіл переговорів з державами Центрального блоку, тим більше, що більшовицька Москва їх уже розпочала (Петлюра ж і за такої ситуації був противником переговорів у Бересті, воліючи воювати проти німців). Українську делегацію на переговорах у Бересті очолював спочатку Голубович, а потім Олександр Севрюк. Незважаючи на молодість й недосвідченість, ці українські представники проявили себе талановитими дипломатами. Насамперед вони добилися того, що іноземці вели переговори саме з ними, а не з маріонетками на чолі з більшовицьким комісаром іноземних справ Львом Троцьким. Більше того, представникам Москви довелося визнати правомочність ведення переговорів саме уенерівцями. Потім, скориставшись непростим становищем держав Центрального блоку, українські дипломати домоглися того, що 9.02.1918 (за новим стилем) було підписано в цілому вигідний для України Берестейський мир.
Згідно з умовами Берестейського миру УНР визнавалася самостійною державою, а її західний кордон збігався в цілому з кордоном етнічних українських земель (включно з Холмщиною й Підляшшям). Гірше було щодо південно-західного кордону, зрозумілою була доля Буковини й Закарпаття, але укладене таємне порозуміння щодо поділу Галичини на українську та польську частини давало шанси на щасливе вирішення і цієї проблеми. Дещо пізніше було досягнуто згоди («Господарський договір») на надання УНР військової допомоги Німеччиною та Австро-Угорщиною. УНР мала поставити значну кількість провіанту до цих країн в обмін на сільськогосподарську техніку тощо. На жаль, порядок здійснення цього пункту не було відрегульовано, що й спричинило негативні наслідки.
Після Берестейського миру стало можливим відродження Соборної України. 16 лютого 1918 р. було проголошено незалежність Кубанського Козацького війська, уряд якого ухвалив вступ на федеративних засадах до УНР.
За тиждень до цього німецько-австрійські війська як союзники УНР рушили на схід. Одночасно вони рушили проти Росії і добилися значних успіхів на Петроградському напрямку. В період найбільших успіхів німців Ленін видав розпачливий декрет «Социалистическое отечество в опасности!».
Разом з німецько-австро-угорськими військами до України прибула група військ під керівництвом ерцгерцога Вільгельма Габсбурга (Василя Вишиваного), який вважав себе українцем, досконало знав українську мову, навіть став українським поетом. Він самовіддано бився за волю й незалежність України, за що його пізніше (у 1948 р.) закатувало НКВД. У складі цієї групи був Легіон українських січових стрільців на чолі з полковником Євгеном Коновальцем.
Євген Коновалець (1891—1938) — видатний український політичний і військовий діяч. Народився в с. Зашків на Львівщині, у Львові закінчив гімназію, юридичний факультет Львівського університету, брав активну участь в українському студентському русі, був членом «Просвіти». Воював у лавах австрійської армії в роки Першої світової війни, під час боїв за м. Маківка потрапив у російський полон (1915 p.). Після втечі з полону (вересень 1917 р.) був одним з організаторів Галицько-Буковинського куреня Січових стрільців, як один з найталановитіших воєначальників Війська УНР брав активну участь у боротьбі проти російської інтервенції, повстанні проти режиму гетьмана Скоропадського. У листопаді 1919 р. потрапив у польський полон, потім емігрував до Чехословаччини. Повернувшись до Львова, у серпні 1920 р. створив Українську військову організацію (УВО). У 1921 р. брав участь в організації Другого зимового походу Війська УНР. З грудня 1922 р. — в еміграції. Брав активну участь у створенні ОУНу 1929 р. і був обраний головою проводу цієї організації. Відіграв визначну роль у швидкій розбудові й зміцненні ОУН, встановленні широких міжнародних контактів. Загинув у голландському місті Роттердам унаслідок замаху, здійсненого НКВД.
Перед німецько-австро-угорськими військами рухалася армія УНР, яка діяла у контакті з повстанцями у більшовицькому тилу. Три ударні групи українського війська на чолі з К. Прісовським, С. Петлюрою та Є. Коновальцем, завдавши російським військам кількох відчутних ударів (особливо під Бердичевом), досягли Києва 1 березня 1918 р. Гірше пішли справи на Лівобережжі та на Півдні України. Однак за 68 днів «червоні» відступили з України, забравши з собою величезні запаси хліба.
16—18.04.1918 р. у Таганрозі маріонетковий уряд Медведєва припинив своє існування. Перша спроба нав'язати Україні російську радянську владу, перша збройна російська інтервенція провалилися. Однак це не означало, що Москва відмовилася від своїх імперських планів. Свідченням цього є, зокрема, інструкція Леніна та Свердлова, згідно з якою козацтво мало бути повністю винищеним. Того ж таки 1918 р. більшовики почали втілювати її в життя, внаслідок чого загинуло багато козаків-українців, а також козаків із Донського, Кубанського й Терського військ.
- Початок Національно-визвольної війни українського народу 1648—1658 рр.
- Україна наприкінці XVII—XVIII ст.
- Культура України в другій половині XVII—XVIII ст.
- Україна наприкінці XVIII — початку XIX ст.
- Україна у другій половині XIX ст. — початку XX ст.
- Найдавніші хлібороби та скотарі на землях України
- Ранній залізний вік на українських землях. Кіммерійці. Скіфи. Сармати
- Давні слов'яни
- Східнослов'янські племена — предки українців у переддень утворення держави
- Походження українців
- Становлення Київської держави
- Впровадження християнства як державної релігії. Князь Володимир Святий (980—1015 pp.)
- Київська Русь за правління Ярослава Мудрого (1019—1054 pp.)
- Русь після Ярослава. Нове зміцнення і розквіт за Володимира Мономаха (1113—1125 pp.)
- Роздробленість Київської Русі
- Галицько-Волинське королівство
- Культура Київської Русі та Галицько-Волинського королівства IX—XIV ст.
- Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Польщі
- Виникнення Кримського ханства
- Українська шляхта XV—XVI ст. Князь Костянтин (Василь) і Острозький
- Виникнення українського козацтва. Утворення козацької республіки — Запорозької Січі
- Люблінська унія. Початок польського панування на українських землях
- Церковне життя наприкінці XVI — першій половині XVII ст. Митрополит св. Петро Могила
- Культура України XVI — першої половини XVII ст.
- Зростання ролі козацтва в житті України наприкінці XVI ст. Перші козацькі повстання
- Українське козацтво у першій чверті XVII ст. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний
- Національно-визвольні повстання українського народу 20—30-х pp. XVII ст.
- Початок Національно-визвольної війни українського народу 1648—1658 рр.
- Воєнно-політичні події 1649—1653 pp. Національно-визвольні війни
- Утворення Української козацької держави — Гетьманщини
- Українсько-московський договір 1654 р. Продовження Національно-визвольної війни у 1654—1658 рр.
- Початок доби Руїни. Втрата Україною державної незалежності
- Правобережна та Лівобережна Гетьманщина в 60—80 роках XVII ст.
- Лівобережна та Слобідська Україна, Запорозька Січ у другій половині XVII ст.
- Гетьман Іван Мазепа
- Боротьба української старшини проти колоніальної політики Російської імперії
- Національно-визвольна боротьба на Правобережжі та західноукраїнських землях у середині та другій половині XVIII ст.
- Ліквідація Російською імперією української державності
- Культура України в другій половині XVII—XVIII ст.
- Українські землі під владою Російської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
- Приєднання українських земель до складу Російської та Австрійської імперій
- Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин
- Соціально-економічне становище Наддніпрянщини в першій половині XIX ст.
- Соціальна боротьба в першій половині XIX ст.
- Російський суспільно-політичний та польський національно-визвольний рухи на українських землях у 20—30-х роках XIX ст.
- Національне відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
- Український національний рух наприкінці 40-х pp. XIX ст. Кирило-Мефодіївське братство
- Західноукраїнські землі наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
- Наддніпрянська Україна в другій половині XIX ст.
- Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії в другій половині XIX ст.
- Створення та діяльність українських політичних партій у підросійській Україні наприкінці XIX — на початку XX ст.
- Україна напередодні та в роки революції 1905—1907 pp. У Російській імперії
- Наддніпрянська Україна в 1907—1914 рр.
- Західноукраїнські землі на початку XX ст.
- Українська еміграція
- Церковне життя України наприкінці XVIII — на початку XX ст.
- Культура України наприкінці XVIII — на початку XX ст.
- Україна в роки Першої світової війни
- Криза Російської імперії та Українська національна революція
- Проголошення автономії України
- Проголошення Української Народної Республіки (унр)
- Перша російська збройна інтервенція (кінець 1917 — весна 1918 рр.)
- Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918—1920 pp.)
- Гетьманський переворот
- Друга російська збройна інтервенція
- Директорія унр
- Третя російська збройна інтервенція
- Західноукраїнська Народна Республіка
- Українські землі (урср) під російською владою (1921—1939 pp.)
- Голокост — штучний голодомор 1932—1933 рр.
- Українські землі під владою Польщі (1921—1939 pp.)
- Українські землі під владою Румунії
- Українські землі під Чехословаччиною (Закарпаття)
- Українська наука і культура новітнього часу (до 1946 р.)
- Радянсько-німецькі договори 1939 р. І західноукраїнські землі
- Окупація України військами Німеччини та її союзників
- Німецький окупаційний режим в Україні
- Розгортання руху Опору в Україні
- Україна в 1943 р.
- Країна на завершальному етапі війни (1944—1945 pp.)
- Особливості відбудови промисловості та сільського господарства республіки у першій повоєнній п'ятирічці
- Голод 1946—1947 рр.
- Радянізація західних областей України
- Ліквідація Української греко-католицької церкви
- Діяльність упа після завершення Другої світової війни
- Суперечливий характер національно-культурного життя
- Відносини між державою і церквою в перше повоєнне десятиріччя
- Процес десталінізації в суспільному житті України
- Економічні перетворення в сільському господарстві та промисловості
- Національно-культурне відродження в роки хрущовської «відлиги»
- Антирелігійна кампанія 1950—1960-х рр.
- Половинчастість та незавершеність політики десталінізації в Україні
- Деформації в політико-управлінській сфері
- Посилення негативних тенденцій в економіці України
- Стан освіти, науки і культури в середині 1960-х — у 1980-х рр.
- Дисидентський рух: шляхи формування та основні етапи розвитку
- Пожвавлення суспільно-політичного життя в урср у другій половині 1980-х рр.
- Проголошення Української незалежної держави
- Національно-культурне відродження України наприкінці 1980-х рр.
- Національно-культурне відродження України наприкінці 1980-х рр.
- Розгортання державотворчих процесів і формування національної економіки
- Формування передумов «Помаранчевої революції»
- «Помаранчева революція»
- Україна на сучасному етапі
- Культурний процес в умовах трансформаційного періоду
- Зовнішньополітичний курс незалежної України