44. Квебек – проблема національної самобутності. 45. Пропозиції та програми уряду щодо вирішення Квебецької проблеми.

У внутрішньополітичному житті Канади найгострішою проблемою в 60-70-х рр. була національна проблема. В країні існує три великі етнічні групи: англо-канадці – близько 40% населення, франко-канадці – близько 27%, інші національні меншини – близько 33% (українські канадці – одна з найчисленніших меншин, більше мільйона громадян). Провінція Квебек, 4/5 населення якої становлять франко-канадці, до 60-х рр. Відставала від інших частин країни за рівнем економічного розвитку. Швидка індустріалізація 60-х рр. корінним чином змінила ситуацію.

Франко-канадці почали претендувати на збільшення своєї частки в політичному та економічному житті Канади. У провінції з’явилися сепаратистські організації, які виступали за відокремлення Квебеку від Канади. Деякі з сепаратистських організацій діяли терористичними методами. Найяскравішим проявом сепаратистських настроїв населення Квебеку став бойкот візиту британської королеви Єлизавети ІІ у 1964 р. Частково проблему Квебеку намагався вирішити лідер ліберальної партії франко-канадець П.Трюмо, якого 1968 р. було обрано прем’єр-міністром Канади. З його ініціативи 1969 р. парламент ухвалив закон про надання французькій мові статусу другої державної мови на федеральному рівні. Значно більше франко канадців ставали державними службовцями. На потреби розвитку провінції почали виділятися додаткові кошти. Але остаточне вирішення проблеми Квебеку було здійснення у 80-х рр.

При розгляді проблем Квебека й у «Англійській» Канаді і за кордоном стало вже загальним місцем — говорити про квебекський «сепаратизм». Можливо, у Квебеке маються і «сепаратисти», але в тім, що стосується програми правлячої в провінції і підтримкою більшості, що користається, її населення Квебекской партії, то в ній мова йде про «суверенітет», її прихильники називають себе не «сепаратистами» і навіть не «индепандантистами», а «суверенистами». Політичний суверенітет — перша частина формули «суверенітет-асоціація» — це не те саме, що відділення від Канади, і тут необхідно дотримувати термінологічну точність.

Нове покоління квебекців, яке з’явилося в результаті «тихої революції» 60-х рр. (яка почалася з реформи народної освіти), успішно займається бізнесом, наукою й все в більшій ступені технікою на рідній, французькій мові — по перепису 1996 р., рідній для 81,5% жителів провінції, мові домашнього спілкування для 82,8%, мові, якою вільно володіють 93,4% жителів (тоді як англійською — тільки 40,9%).