32. Кемп – девідська угода 1979. І спроба врегулювання арабо – ізраїльського конфлікту.
З ініціативи президента Єгипту А. Садата протягом 1977 року відбулося ряд зустрічей з ізраїльськими представниками. Це було засуджено радикалами в урядах арабських країн (Алжир, Лівія, Сирія та Організація визволення Палестини навіть розірвали стосунки з Єгиптом і утворили Фронт стійкості і протидії), але поміркована більшість зайняла очікувальну позицію. Проте це не зупинило А. Садата і 16—17 вересня 1978 р. в Кемп-Девіді відбулася зустріч президента США Д. Картера, президента Єгипту А. Садата і прем'єр-міністра Ізраїлю М. Бегіна, де сторони підписали два документи — «Рамки миру на Близькому Сході» і «Рамки для укладення мирного договору між Єгиптом і Ізраїлем» (Президент США - формально «свідок»). «Рамки миру» передбачали розв'язання палестинської проблеми шляхом надання обмеженого самоврядування палестинцям Західного берега річки Йордан і сектора Газа. Ці території, однак, протягом п'яти років мали залишатися під управлінням ізраїльської адміністрації. Таким чином, автономія надавалася населенню, а не території. Не було вирішено питання про майбутнє Єрусалима й Голанських висот. Не згадувалася ОВП, право палестинського народу на самовизначення.
26 березня 1979 р. у Вашингтоні був підписаний мирний договір між Єгиптом і Ізраїлем. Президент Д. Картер знову виступив як «свідок». Договір складався з преам-були, дев'яти статей і додатків. Договір передбачав відновлення суверенітету Єгипту над Сінайським півостровом після завершення виведення звідти ізраїльських військ, яке мало відбутися протягом трьох років. Для забезпечення виконання договору Єгипет, Ізраїль і США домовилися про розміщення на Сінайському півострові сил і спостерігачів ООН. Договір передбачав встановлення нормальних дипломатичних, економічних і культурних відносин між Єгиптом і Ізраїлем. До договору додавалися роз'яснення про його пріоритетний характер порівняно з усіма зобов'язаннями Єгипту. Наслідки Кемп-девідського процесу: 1) створення прецеденту мирного договору між арабською країною та Ізраїлем; 2) посилення позицій Ізраїлю; 3) посилення позиції провідних країн Заходу, зокрема США, на Близькому Сході і відповідно послаблення позицій СРСР; 4) єдність арабських країн була порушена; 5) Єгипет певний час перебував в ізоляції.
- Етнонаціональні конфлікти сучасного світу. Залік. Коврик – Токар л. І.
- 1. Історичні передумови виникнення національних суперечностей на пострадянському просторі.
- 2. Причини, хід, характер вірмено – азербайджанського протистояння в Нагірному Карабасі.
- 3. Грузино – абхазький конфлікт: причини, хід, наслідки.
- 4. Придністровський етнонаціональний конфлікт та шляхи його вирішення.
- 5. Етнодемографічна структура і соціально – політичні проблеми сучасного Афганістану.
- 6. Етноконфесійна війна в Афганістані у 90 – х роках.
- 7. Війна в Афганістані 2002 та сучасний період розвитку країни.
- 8. Російська політика в Чечні в 1991 – 1994 роках.
- 9. Еволюція історико – методологічних підходів у визначенні понять – етнічність, примордіалізм, конструктивізм.
- 10. Типологія етнічних конфліктів.
- 11. Причини виникнення етнічних конфліктів.
- 12. Основні принципи гуманістичної політики.
- 13. Комплексні теорії виникнення етнічних конфліктів.
- 14. Етапи та стадії розвитку етнічних конфліктів.
- 15. Російсько – чеченська війна 1994 – 1996 рр.
- 16. Нація, етнос, етнічність: проблематика наукової термінології.
- 17. Правові заходи запобігання виникненню етнонаціональних конфліктів.
- 18. Політика мулькутуралізму як запобіжний чинник конфліктогенності.
- 19. Російсько – чеченський конфлікт 1999 р.
- 20. Історичні передумови між конфліктів етнічних конфліктів на Балканах.
- 21. Загострення міжнаціональних відносин у Югославській федерації.
- 22. Політико – економічні передумови міжетнічної боротьбиу сфрю.
- 23. Виникнення незалежних держав на Балканах і розпад сфрю.
- 24. Збройні конфлікти і міжетнічна війна в Югославії.
- 25. Перспективи мирного врегулювання в Чечні.
- 26. Причини та передумови Ошського конфлікту. 27. Етнодемографічний склад Ошської області.
- 28. Осетино – Інгушський конфлікт як перший на території Російської Федерації.
- 29. Мирне врегулювання збройного конфлікту в Чечні 1996. Хасавютрська угода і невизначеність політико – юридичного статусу Чечні у складі рф.
- 30. Створення держави Ізраїль та виникнення палестинської проблеми.
- 31. Арабо – ізраїльські війни 1940- 1970 рр.
- 32. Кемп – девідська угода 1979. І спроба врегулювання арабо – ізраїльського конфлікту.
- 33. Арабо – ізраїльські відносини у 1980 – х роках і новий етап арабо – ізраїльського конфлікту.
- 34. Вашингтонські домовленості 1993 р.І взаємне визнання оон та Ізраїлю.
- 35. Палестино- ізраїльський збройний конфлікт 2000 р. Сучасний стан розвязання палестинського питання.
- 36. Курдське питання в арабських країнах і Туреччині та шляхи його вирішення.
- 37. Історичні корені Косовського питання.
- 38. Загострення Косовської проблеми у1980- 1990 рр. Війна нато проти Югославії, її політичні, економічні та екологічні проблеми.
- 39. Мирні ініціативи світової громадськості щодо вирішення Косовського питання на поч. 2000 – х рр.
- 40. Проблема етнічності албанської меншини у Македонії. Війна 2001 р.
- 41. Історичні корені британо – ірландського конфлікту у Північній Ірландії.
- 42. Політична криза у Великобританії на початку 20 ст. Виникнення проблеми Ольстера.
- 43. Протестансько- католицький конфлікт уПівнічній Ірландії у 1970 – 1980 рр. Діяльність ріа.
- 44. Квебек – проблема національної самобутності. 45. Пропозиції та програми уряду щодо вирішення Квебецької проблеми.
- 46. Шляхи мирного врегулювання конфлікту в Ольстері у 1990 – х роках та їх провал.
- 47. Міжетнічні проблеми у сучасній Індії: Кашмір, Пенджаб, Шрі – Ланка.
- 48. Шляхи розв’язання індо – пакистанського протистояння.
- 49. Національні проблеми сша: причини виникнення, сутність, наслідки. 50. Імміграційні хвилі 1990 – х рр. І зміни в етнічній структурі населення сша. Політика “melting pot” досягнення і проблеми.