logo
Ekzamen_IU

25. Грюнвальдська битва та її наслідки для Великого князівства Литовського.

Невдоволені політикою Вітовта, в 1406-1408 рр. переходять на службу до московського князя стародубський князь Олександр Патрикійович, син київського князя Олександра Іван Гольшанський, молодший брат Ягайла подільський і новгородсіверський князь Свидригайло, звенигородський, путивльський, перемишльський князі, а також частина чернігівських, стародубських і сіверських бояр. У 1409 р., готуючи змову проти Вітовта, був заарештований князь Свидригайло, що повернувся з Москви (у Кременецькому замку він провів 9 років).

Саме в цей період посилилася загроза як Польщі, так і Литві з боку Тевтонського ордена. «Велика Війна»розпочалася 1410р. Її центральною подією стала битва під Грюнвальдом, що відбулась 15липня. Характерно, що з 17 полків Литви 10 набиралися на території України, Білорусі та Смоленської землі, а з 16 польських полків 6 складалися з мешканців Поділля і Галичини. Битва завершилася поразкою Ордена. Загинув великий магістр Ульріх фон Юнгінген, а разом з ним — цвіт німецького лицарства. Бойова міць Тевтонів була підірвана і вже ніколи не відновилась.

Перемога у Грюнвальдській битві значно зміцнила позиції Литви. За Торунським миром (1411 р.) Тевтонський орден передав їй Жемайтію, а Польщі — Добжинську землю. Просування хрестоносців на схід схід було зупинене, і поступово Тевтонський орден зійшов з історичної сцени.

Після Грюнвальдської битви становище Вітовта зміцнилось. У1413 р. на сеймі в м. Городлі була укладена нова унія. Городельська унія визнала існування великокнязівського престолу в Литві. Свою самостійність Литва мала зберегти і по смерті Вітовта, але під суверенітетом польського короля. Запроваджувався інститут спільних польсько-литовських сеймів. Городельський акт підтвердив привілейоване становище католиків у Литві. Найвищі посади у державі — воєвод, каштелянів — мали обіймати лише католики; лише вони мали право входити і до складу великокнязівської ради. Литовська католицька шляхта діставала такі ж самі права, як і польська шляхта в коронних землях. Ці пункти унії викликали антагонізм між католиками і православними та стали причиною боротьби православної знаті за відновлення свого політичного впливу (адмініст-ративних посад як джерел основного збагачення). У 1418 р. на Волині почалося повстання, яке очолив князь Свидригайло Ольгердович, що втік із в'язниці. Повстання було невдалим. Імператор Священної Римської імперії Сигізмунд Люксембурзький помирив Свидригайла з його братами Ягайлом та Вітовтом і добився для нього Новгород-Сіверського і Брянського уділів.