63. Погляди сучасних вчених на проблему виникнення та становлення українського козацтва (в.Борисенко, в.Смолій, в.Щербак, н.Яковенко).
Володимир Борисенко з приводу проблеми виникнення та становлення українського козацтва говорить такі речі:він каже що в історії в термін «козак» вкладався різний зміст.Він каже,що з`явившися в пратюркській мові,слово “козак» поступово набуло в українського народу значення особисто вільної,мужньої й хороброї людини,незалежної від офіційних властей,захисника України,оборонця православної віри.Він каже,що поява козацтва мала під собою 2 основних взаємопов’язаних чинники:природне прагнення людей до особистої,політичної,господарської й духовної свободи та необхідність захисту краю від татар.Він говорить,що ареал поширення козацтва наприкінці XV ст .(час виникнення козацтва) сягав Середнього Подніпров’я.Але він зазначає,що козаки,можливо,мешкали тут і раніше.Він каже,що незважаючи на виняткову роль козацтва в обороні краю,власті відмовлялися визнати особливе місце козаків у суспільстві,змушували їх працювати на державців і платити податки.Підсумовуючи цю тему,Борисенко каже,що обітованою землею для козаків стала місцевість нижче дніпровських порогів.Тут вони й стали осідати,прилаштовуючись до нових умов існування.
Валерій Смолій з приводу цієї проблеми говорить таке:він каже,що найобгрунтованішою концепцією походження козаків є автохтонна концепція,згідно якої козацтво пішло з місцевої української людності..Причини,які призвели до виникнення козацтва,каже Смолій,мали комплексний характер. До них належали економічні, політичні та інші. Пояснюючи причини його виникнення, очевидно, недоцільно надавати пріоритет уходницьким заняттям населення перед необхідністю захисту південного порубіжжя від вторгнень татар або акцентувати увагу на значенні втеч як однім з форм соціальної боротьби в ущерб іншим факторам. З певністю можна стверджувати лише одне - південні степові райони стали у XV cт. тією місцевістю, де збиралися представники різних соціальних категорій населення ~ часто з різноманітними інтересами, далеко не однозначною мотивацією своїх дій і вчинків та початковим імпульсом, що змусив їх залишити обжиті місця й вирушити у сповнені небезпеки, але вільні степові райони.Смолій каже,що українське козацтво еволюціонувало до значних вищих форм своєї організації. Іншим важливим фактором,каже Смолій, що забезпечив українському козацтву швидку й порівняно безболісну еволюцію, було те, що воно розвивалося на широкій соціальній базі, яка постійно оновлювалась і динамічно змінювалася. Школу козацтва пройшли сотні тисяч представників різних категорій населення українських земель ~ бояр, шляхти, міщан і, насамперед, селянства. У другій половині XVI cт. за далекими дніпровськими порогами виникло специфічне військовополітичне утворення- Запорозька Січ. Заснована українським козацтвом, Січ стала тим додатковим фактором, що істотно вплинув на подальшу еволюцію його політичних поглядів. Проте,говорить Смолій, рубіжною віхою на шляху розвитку козацтва як стану були події Національно-визвольної війни українського народу середини XVII cт. Гадаємо, слід розрізняти два аспекти цього питання: по-перше, бурхливе кількісне зростання козацтва, яке в деяких регіонах, по суті, перетворилося на основну групу населення України, і, по-друге, якісні зміни, що відбулися в його становищі. Адже з гнаного, практично поставленого поза законом Речі Посполитої стану козацтво перетворилося на стан привілейований, такий, що репрезентував соціально-економічну основу гетьманської України, її політичний устрій та ідеологію.
Віталій Щербак на цю тему говорить таке:що на середину XVII ст. козацтво остаточно сформувалося як соціальний стан українського суспільства;що саме охоронці південного прикордоння й уходники-промисловці, які перебували в постійних контактах з татарськими кочівниками,були основою утворення козацтва. Він говорить,що генеза козацтва була закономірним результатом вікової боротьби осілого землеробського населення зі степовими кочівниками в зоні "Великого кордону", який розділяв європейську та азійську цивілізації. Він також говорить,що польська експансія і посилення соціального та національно-релігійного гноблення наприкінці XVI — в першій половині XVII ст. привели до покозачення широких верств селянства та міщанства, частина яких здобула козацькі праваЩе він говорить,що вагомим чинником зростання чисельності козацтва з другої половини XVI ст. стала Запорозька Січ як форпост боротьби проти татарської агресії, а згодом — центр визвольного руху в Україні. Запорозька громада поповнювалася вихідцями з різних соціальних верств української людності та представниками інших народів. Ще він каже,що основи формування станових ознак українського козацтва закладалися шляхом залучення запорожців на державну службу.Підсумовуючи цю тему,він говорить,що у формуванні козацької верстви простежуються три етапи. Перший охоплював час з другої половини XV до 50—60-х років XVI ст., коли на теренах південного прикордоння утворилася окрема група населення з певним видом занять і специфічним способом життя. Другий етап припадає на 70—80-ті роки, протягом яких постановами уряду Речі Посполитої козакам надавалися специфічні права та привілеї. Останні почали поширюватися й на інші контингенти запорожців, які залучалися до участі у військових кампаніях. Це зумовило зародження у суспільній свідомості козацького ідеалу — вільної людини з певними імунітетними правами. Третій етап пов’язаний з боротьбою за відстоювання "вольностей". У ньому чітко простежуються два періоди: з часу повстання під проводом Криштофа Косинського (1591 —1593) до середини 20-х років XVII ст., коли переважали дипломатичні методи; наступний характеризувався серйозними збройними конфліктами з владою. Логічним завершенням останнього стала Національно-визвольна війна. Утвердження пріоритету козацтва у виконавчих структурах Української держави забезпечило йому привілейоване становище в суспільстві.
Наталя Яковенко має таку думку щодо цієї проблеми.Вона говорить що аж дo oстaнньoї чвeртi XVI ст., кoзaцтвo – цe зaняття i спoсiб життя, a нe сoцiaльний стaтус.Зараз між істориками йде така дискусія про генезу козацтва: чи рoзцiнювaти кoзaцтвo як oргaнiчнe явищe, щo вирoслo з нaдр руськoгo життя, чи визнaти йoгo зa фaкт привнeсeний, вiдгoмiн тюркськиx iнститутiв.На думку Наталії Яковенко, у тaкoму прoтистaвлeннi нeмaє сeнсу xoчa б тoму, щo в життi будь-якoгo нaрoду нaвряд чи знaйдeш явищe, якe б виникaлo сaмe з сeбe, нe oбплутуючись мaсoю пoдeкoли нeпрямиx i вaжкo влoвлювaниx стoрoннix впливiв. Тoж i в прoблeмi гeнeзи кoзaччини дoцiльнo вичлeнoвувaти швидшe бaлaнс свoгo з чужим, бo сaмe в тaкoму сплaвi зaрoджувaлaся кoзaцькa стиxiя. Стрoгo бeручи, тюркськe i укрaїнськe кoзaкувaння – цe рeчi рiзнoї гeнeтичнoї прирoди, oб’єднaнi лишe нaявнiстю спiльнoгo пoлiгoну – Пoля-каже автор.Кoзaкiв-тaтaр пoрoджувaв рoзклaд рoдo-плeмiнниx вiднoсин, з якиx вилaмувaлися свaвiльнi oдиницi. Нaтoмiсть пeршi кoзaки-xристияни, кoтрi здaються нiби дзeркaльним вiдбиткoм свoїx тaтaрськиx кoлeг, були рaннiми нoсiями рoзвинутoгo iндивiдуaлiзму, прoтистaвлeнoгo дeржaвi тa її кoнтрoлю. Oкрiм тoгo, збрoйнo-стoрoжoвa i рoзбiйницькa функцiї у слoв’янськoму кoзaкувaннi вiд пoчaткiв iшли в пaрi з прoмислoвo-гoспoдaрськoю дiяльнiстю нa стeпoвиx уxoдax, a нeвдoвзi – i з пioнeрським зeмлeрoбствoмЩодо теми про заснування Запорозької Січі,авторка каже,таке:для того щоб заснувати Запорозьку Січ,було потрібно:группа рівних людей,у яких переважали фізичні якості,сплоченість колективу,поява лідера.Підсумовуючи цю тему,авторка говорить,що нaвряд чи прaвoмiрнo ввaжaти укрaїнську кoзaччину пoрoджeнням спoкoнвiчнoгo прoтистoяння oсiлoгo xлiбoрoбськoгo пoбуту з кoчoвoю цивiлiзaцiєю, як звичнo твeрдиться. Нaвпaки, її пoявa – цe свoгo рoду кoмпрoмiс iз Пoлeм, дe сaмe життя витвoрилo eлaстичну буфeрну смугу, нa якiй пoєднaлися нaвички виживaння в Пoлi з oрiєнтaцiєю нa цiннoстi oсiлoгo свiту. Кoзaки й тaтaри увiйшли дo iстoрiї нeрoздiльнo спaяними пeрeлiкoм взaємниx вiдплaт.
64.Основні теорії походження українського козацтва.Існує кілька основних теорій походження козацтва: «етнічних витоків», «уходницвка», «захисна» і «соціальна». Згідно з теорією «етнічних витоків», козаки — це особлива група нащадків інших народів (хозар, черкесів, татар). «Уходницька» теорія пов'язує появу козацтва з «уходом» населення в Придніпров'я на промисли за рибою, сіллю, дикими кіньми тощо. Відповідно до «захисної» теорії козаки появились у зв'язку з необхідністю захистити південні кордони країни від набігів татар. «Соціальна» теорія пов'язує виникнення козацтва з посиленням політичного, економічного, соціального, національного та релігійного гніту. Виникнення козацтва спричинив комплекс причин та факторів, тому всі ці теорії слід розглядати в комплексі.Посилення визискування селянства і міщанства, релігійний і національний гніт, напади татар призводили до того, що частина населення втікала в незаселені степові райони середньої течії Дніпра. Там утікачі поступово об'єднувались у групи, які спільно полювали, нападали на татар, відбиваючи в них полонених та награбоване майно. Так, з XIV ст. на теренах України з'являються козаки, які вписали чимало героїчних сторінок в її історію. Термін «козак» тюркського походження означав «вільна людина, «вояк», «степовий розбійник». Історію українського козацтва можна розділити на кілька періодів: 1) 1489-1591 pp. — утворення козацтва та його становлення; 2) 1591-1647 pp. — період посилення військово-політичної ролі козацтва, перетворення його в окремий суспільний стан, центр національно-визвольного руху;3)1648-1664 pp. — участь в Національній революції та Визвольній війні українського на роду, в якій козацтво було ядром руху, реалізатором державотворчих функцій;
- 1.Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович, його внутрішня та зовнішня політика.
- 2.Боротьба Данила і Василька Романовичів за князівський стіл на Волині та Галичині (1205 – 1238 рр.).
- 3.Утвердження Данила Галицького на чолі Галицько-Волинського князівства (1219 –1245 рр.).
- 4. Наслідки монголо-татарської навали для земель та населення Південно-Західної Русі.
- 5. Сутність та форми залежності українських земель від Золотої Орди.
- 6. Боротьба Данила Галицького за незалежність від Золотої Орди.
- 8. Відносини Галицько-Волинської держави з Польщею, Литвою та Угорщиною за Данила Галицького.
- 9.Політика Данила Галицького щодо зміцнення та розбудови Галицько-Волинського князівства.
- 12.Волинське князівство в другій половині xііі ст
- 13. Захист земель Галицько-Волинського королівства від посягань Литви, Угорщини та Золотої Орди за наступників д.Галицького (1270 – 1323 рр.)
- 14. Галицько-Волинське князівство за часів князювання Юрія і Львовича.
- 17. Боротьба за українські землі між Литвою і Польщею в 1325 – 1352 рр.
- 18. Звільнення українських земель з-під влади Золотої Орди (хiv ст.).
- 19.Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.
- 20.Битва на Синіх Водах в сучасній історіографії.
- 21. Синьоводська битва: наслідки
- 23. Кревська унія та її наслідки
- 25. Грюнвальдська битва та її наслідки для Великого князівства Литовського.
- 26. Церковна політика великого князя Литовського Вітовта Кейстутовича.
- 27. Татарська політика великого князя Литовського Вітовта Кейстутовича
- 31. Київські князі Олельковичі
- 33.Останні спроби відновити удільний устрій в українських землях (80-ті роки хv – початок хvі ст.). Змова князів 1481 р., повстання м.Глинського.
- 34.Причини, зміст та наслідки московських змагань за українські землі (кінець хv – початок хvі ст.)
- 35.Українські землі в часи правління останніх Яггелонів (перша половина хvі ст.)
- 36.Реформи 60-х рр. Хvі ст. У Великому князівстві Литовському та їх наслідки.
- 37. Поширення влади польської корони на українські землі у хіv – хvі ст.
- 42.Політичний лад в українських землях хv – першої половини хvі ст.
- "Артикули" Генріха Валуа 1573 р.
- Місцеве управління
- 45. Українські магнати в хіv – хvі ст.
- 47. Соціально-економічний розвиток України в другій половині хіv – першій половині хvі ст.
- 48) Становище різних категорій українського селянства: обезземелення та поступове закріпачення
- 50.Розвиток українських міст, ремесел та торгівлі.
- 53) Італійські колонії та їхнє становище в умовах агресії татар і турків на Крим та Північне Причорномор’я.
- 55) Українські землі Північного Причорномор’я в складі Кримського ханства і Османської імперії. Дике поле.
- 56) Напади татар на українські землі наприкінці хv – в першій половині хvі ст.
- 59. Землі Слобідської України в хіv – хvі ст.
- 61. Генеза української козаччини у вітчизняній історіографії XIX – початку XX ст.
- 62. Генеза української козаччини в радянській історіографії.
- 63. Погляди сучасних вчених на проблему виникнення та становлення українського козацтва (в.Борисенко, в.Смолій, в.Щербак, н.Яковенко).
- 65. Утікацька та уходницька гіпотеза походження козацтва.
- 68. Козацтво в Україні як побутове явище: перші 100 років.
- 69. Антитатарські акції українського козацтва наприкінці 15 - в першій половині 16ст.
- 74. Молдавські походи козаків в другій половині XVI ст.
- 75.Морські експедиції українських козаків на Крим та Анатолійське узбережжя Чорного моря в 70 – 90-ті рр. Хvі ст.
- 76.Участь реєстрового козацтва у війнах Речі Посполитої (остання чверть хvі ст.).
- 78.Українське козацтво у планах антитурецької коаліції (90-ті рр. Хvі ст.).
- 79.Заснування Базавлуцької Січі. Щоденник е.Лясоти як історичний документ.
- 80.Повстання під проводом с. Наливайка.
- 81.Початкові етапи утвердження козацтва як окремого стану в Речі Посполитій.
- 81.Початкові етапи утвердження козацтва як окремого стану в Речі Посполитій.
- 82.Передумови та причини поділу старої Київської митрополії.
- 83.Українське православ’я у Великому князівстві Литовському.
- 84.Становище української православної церкви в другій половині хvі ст.
- 85.Поширення впливу католицької церкви в Україні хіv – хvі ст. Діяльність єзуїтського ордену.
- 86.Реформаційні течії в Україні в хvi ст.
- 87.Розвиток унійної ідеї в Україні хv – хvі ст.
- 88.Унійна діяльність православних в Україні наприкінці XVI ст.
- 90.Конфесійна ситуація в Україні після укладення Берестейської унії (1596 – 1599 рр.).
- 91.Розвиток архітектури та мистецтва в Україні хіv – хvі ст.
- 92.Просвітницька діяльність братств наприкінці хvі ст.
- 93.Зміни в національній мові.
- 94.Пересопницьке Євангеліє – писемна пам’ятка української розмовної мови хvі ст.
- 95.Поява нової староукраїнської літератури.
- 96.Полемічна література (Герасим Смотрицький, Петро Скарга, Іван Вишенський та ін.).
- 97.Поява нового національного епосу.
- 98.Рукописна книга в Україні хv – хvi ст.
- 100.Освіта в Україні у хv – хvі ст.
- 101.Поширення гуманістичної школи в Україні: єзуїтські колегії, протестантські гімназії.
- 102.Острозька школа-колегіум.
- 103.Українські гуманісти хv – хvі ст.
- 104.Основні гуманістичні ідеї в творчості Станіслава Оріховського.
- 105.Музика і театр в хіv – хvі ст.
- 106.Родина князів Острозьких в історії України хvі ст.