9 Антична філософія.Особливості і основні етапи
Антична філософія виникла у грецьких містах-державах на рубіжі VII–VI вв. до н. э. Характерна особливість древньогрецькою філософії полягає перш за все у протиставлені філософських роздумів практичній діяльності, в її своєрідному відношенні до міфології. Духовний розвиток в VII–IV ст.. до н.е. йде від міфології і релігії до науки і філософії. Важливою ланкою і умовою цього розвитку виявилось засвоєння греками наукових і філософських понять, вироблених у странах Сходу – Вавілоні, Ірані, Єгипті, Фінікії.
Грецька філософія зародилась не як область спеціальних філософських досліджень, а у нерозривному зв’язку з науковими знаннями – математичними, природничонауковими, з зачатками політичних понять, а також міфологією і мистецтвом.
В розвитку античної філософії виділяють декілька періодів.
Перший (докласичний) VII-V в.в. до н. э. – це період Мілетської школи, Егейської школи, Піфагорійського союзу та вчень Геракліта і філософії Емпедокла і Анаксагора
Мілетська школа виникла в VI ст. до н.е. в м.Мілеті, основними представниками були Фалес (625-547 pp. до н.е.), Анаксімандр (610-546 pp. до н.е.), Анаксімен (588-525 pp. до н.е.).
Фалес першим намагався виявити єдине начало і основу всього існуючого в світі і прийшов до висновку, що така роль належить воді: вона начало і субстанція всього розмаїття предметів і явищ: "Все із води і перетворюється в воду". Тим самим було покладено початок матеріалістичній традиції у грецькій філософії. Послідовник і учень Фалеса Анаксімандр як загальний початок і субстанцію назвав гіпотетичне утворення — апейрон. Його учень Анаксімен таким єдиним початковим елементом вважав повітря: воно породжує і душу, яка завдяки таким властивостям здатна до творчості.
Матеріалістичну тенденцію мілетців розвинув Геракліт Ефеський (540 — 480 до н.е.). Він також намагався знайти першооснову світу та єдності всього існуючого і вважав, що нею є вогонь, він найбільш дієвий, динамічний, плинний, мінливий.
Наступним етапом у розвитку і становленні античної філософії були піфагорійці і елеати — філософські школи, що виникли в містах Кротон і Елея — західних грецьких колоніях на узбережжі Італії. Це також космологічні школи, але представники цих шкіл зосередили свою увагу не на речовому субстаті світобудови, а на незмінному конструктивно-розумовому принципі. Засновник Піфагорійського союзу Піфагор (приблизно 584 — 500 рр. до н.е.), виходячи з повторювальності і регулярності явищ, дійшов висновку, що принципом, за яким створюється і упорядковується космос, є числа і числові відношення, і найвища мудрість проявляється в числах. Отже, числа є сутністю речей, сутність в загальному, в абстракції.
Елеати, особливо Парменід (близько 540 — 470 рр. до н.е.), заперечуючи числовий ідеалізм піфагорійців, натомість висунули абстрактний символ єдиного, неподільного, вічного і нерухомого буття, незалежно від чуттєвого сприймання речей. Це матеріальне буття є завжди рівне собі мислення і істина в образі спочиваючої, досконалої і самодостатньої у своїй граничній здійсненності Вселенській Кулі. Одним із учнів Парменіда був Зенон (біля 490 — 430 рр. до н.е.), який, розвиваючи основні положення філософії свого вчителя, сформував свої положення про апорії — положення, за допомогою яких розкривається суперечність руху.
На піфагорійцях і елеатах фактично закінчується період космологізму в світорозумінні, трактування космосу як добре організованого середовища, що породжує людину і обумовлює її поведінку і долю. Все більше у сферу інтересів філософії потрапляє суспільне життя.
- 4 Проблема співвідношення духовного матеріального її можливі вирішення
- 5Філософія в системі культури функції філософії
- 6 Витоки філософії передумови і час виникнення .Східний і Західний типи філософствування.
- 8 Давньокитайська філософія
- 9 Антична філософія.Особливості і основні етапи
- 10 Порівняльна характеристика філософій Сократа і софістів.Поворот античної філософії до людини
- 10 Атомістичний матеріалізм Демокріта ,його значення для європейської науки
- 12 Основні ідеї філософії ПлатонВчення про ідеальну державу.
- 13 Філософія Арістотеля її ідеї і розділи
- 14 Антична філософія епохи еллінізму: епікуреїзм стоїцизм скептицизм.
- 15 Філософія середніх віків її основні риси. Патристика і схоластика
- 16 Гуманізм і антропоцентризм філософії відродження.
- 17 Західноєвропейська філософія 17 ст(філософія нового часу)Основні напрямки
- 18 Проблема субстанції в філософії нового часу
- 19 Проблема людини і суспільства в західноєвропейській філософії 18 ст
- 20 Загальна характеристика основні проблеми особливості і значення німецької класичної філософії .Критична філософія Канта
- 21 Філософське вчення Гегеля і Фейєрбаха
- 46. Проблема істини пізнання. Основні характер. І концепції, критерії істини.
- 41. Суспільна свідомість, її рівні, сфери та форми, її зміст та функції
- 47. Наука як специфічна форма сусп.. Свід., вид діяльності. Науково-технічна революція, її сутність та вплив на сусп.. Розвиток.
- 49. Емпіричні та теоретичні рівні наукового пізнання, їх форми та методи.
- 48. Поняття методології та методів наукового пізнання. Загально науковы методи
- 53.Проблема типізації соціумів. Концепція суспільно економічної формації
- 58. Глобальны проблеми сучасності, причини їх виникнення і перспектива людства.
- 59. Людина як предмет філософії, її сутність і природа. Проблема антропогенезу
- 44.Сутність і структура процесу пізнання. Проблема пізнаваності світу та основні підходи до її вирішення.
- 50.Суспільство як вид буття і система. Осн. Підходи до розуміння і вин. Сутності суспільства в іст. Філ..
- 60. Людський індивід, індивідуальність, особистість. Історичні типи особистості
- 64 Культура як об’єкт філософського осмислення її сутність соціальні функції
- 62 Творчість як сутнісна характеристика людини. Спосіб її самореалізації та самовираження
- 61 Цінності людського буття їх природа і види. Ціннісні орієнтації людини
- 57 Проблема суспільно ідеалу і проекти побудови ідеальних суспільств в історії філософії
- 56 Проблема спрямованості історичного процесу в історії філософської думки
- 55 Детермінанти рушійні сили і суб’єкти історичного процесу
- 54 Цивілізація і культура їх співвідношення
- 52 Соціальна структура суспільства .Класи і нації
- 51 Поняття суспільно виробництва його типи і види.
- 45 Проблема джерел пізнання .Специфіка чуттєвого і раціонального пізнання
- 32. Українська філософія XIX — початку XX століть.
- 35. Поняття субстанції і основні філософські підходи до проблеми сутності та єдності. Матерія як субстанція і філософська категорія.
- 29 Основні ідеї та проблеми в філософії Києво-Могилянської академії .
- 28 Загальна характеристика та особливості становлення і розвитку української філософії.Філософська думка доби Київської Русі.
- 36 Універсальніформи буття матерії:рух простір час
- 31 Кирило-Мифодійське товариство, його світоглядні та ідеологічні засади, рольв утвердженні визвольних ідей в Україні.
- 34 Філософська категорія буття, її зміст і значення
- 38 Духовне буттяіого знаково-символічна природа
- 22 Марксиська філософія:витоки джерела основні ідеї