38 Духовне буттяіого знаково-символічна природа
Духовне — це єдність багатоманітного, що охоплює процеси свідомого і несвідомого, містить знання, що втілюється у формах природних мов і штучних знаково-символічних систем. До духовних продуктів і процесів належать також норми, принципи людського спілкування, у тому числі норми і критерії моральності, права, художньої творчості.
Однією з форм буття духовного є буття індивідуалізованого духовного. Буття індивідуалізованого духовного — це буття духовного світу людини, важлива сторона буття індивіда. Змістом буття індивідуалізованого духовного виступає органічна єдність свідомого і несвідомого. Свідомість існує як незворотний потік спонукань, вражень, почуттів, переживань, думок, що швидко змінюються, а також як сукупність більш сталих ідей, переконань, цінностей, настанов, стереотипів та ін.
Специфіка існування свідомості полягає у винятковій рухомості її процесів, а також у тому, що їх безпосереднє буття приховане від будь-якого зовнішнього спостереження Єдиним засобом прямого і безпосереднього охоплення (на сучасному етапі розвитку людства) є самозвіт індивіда про те,що відбувається в його свідомості. Специфіка індивідуалізованих форм буття духовного полягає у тому, що конкретні процеси свідомості виникають та вмирають разом з народженням та смертю окремих людей. Але це не вимагає обов'язкової смерті усіх результатів діяльності свідомості: зберігаються ті з них, що перетворюються на другу, позаіндивідуальну духовну форму, а також ті, які безпосередньо передаються іншим людям під час їх спілкування. У свідомості людини завжди існує тільки її сучасність: минуле свідомості вже кануло у потік переживань і частково не зворотно зникло. Деякі ж минулі переживання у трансформованому вигляді зберігаються у психіці людини (часто за порогом свідомості). Іноді минуле свідомості актуалізується, знову стає її сучасним.
Особливістю буття індивідуалізованого духовного є і те, що індивідуалізоване духовне в широкому розумінні має в собі і несвідоме. Особливостями буття несвідомого є те, що несвідоме має декілька рівнів. Перший рівень несвідомого — неусвідомлений психічний контроль людини за життям свого тіла, координацією функцій, задоволенням деяких найбільш простих потреб тіла. Другий рівень — це процеси і стани, що тотожні зі свідомістю людини в період, коли людина не спить, але до пори залишаються неусвідомленими, хоча в принципі можуть переміщуватися в поле свідомості. Третій рівень несвідомого знаходить прояв у деяких процесах художньої, наукової, філософської та іншої інтуїції, у вищих спонуканнях, що формуються у душі людини.
Буття індивідуалізованого духовного (свідомого і несвідомого) — лише відносно самостійна форма буття. Індивідуалізоване духовне не відірване від еволюції буття як цілого, зв'язане з усіма його рівнями та формами. Найбезпосередніші зв'язки існують з духовним другого типу — об'єктивованим (позаіндивідуальним) духовним.
Буття об'єктивованого духовного є другою формою буття духовного (ідеального). Буття об'єктивного духовного характеризується кількома особливостями. По-перше, як і індивідуалізоване духовне, обов'язково матеріалізується у словах, звуках, знаках природної мови та штучних мов. Матеріальні носії духовного — це матеріальні предмети і процеси (книги, формули, малюнки, проекти, будівлі та ін.). Функції зберігання та використання соціальної пам'яті дедалі частіше передаються сучасним машинам, що значно підвищує їх використання суспільством. По-друге, специфіка буття об'єктивованого духовного полягає в тому, що елементи та фрагменти (ідеї, ідеали, норми, цінності, різні природні та штучні мови) здатні зберігатися, удосконалюватися і вільно пересуватися у соціальному просторі та історичному часі. Духовне життя людства, духовне багатство цивілізації та культури, соціальне життя — це специфічне місце буття об'єктивованого духовного, чим і визначається його місце у цілісному бутті.
- 4 Проблема співвідношення духовного матеріального її можливі вирішення
- 5Філософія в системі культури функції філософії
- 6 Витоки філософії передумови і час виникнення .Східний і Західний типи філософствування.
- 8 Давньокитайська філософія
- 9 Антична філософія.Особливості і основні етапи
- 10 Порівняльна характеристика філософій Сократа і софістів.Поворот античної філософії до людини
- 10 Атомістичний матеріалізм Демокріта ,його значення для європейської науки
- 12 Основні ідеї філософії ПлатонВчення про ідеальну державу.
- 13 Філософія Арістотеля її ідеї і розділи
- 14 Антична філософія епохи еллінізму: епікуреїзм стоїцизм скептицизм.
- 15 Філософія середніх віків її основні риси. Патристика і схоластика
- 16 Гуманізм і антропоцентризм філософії відродження.
- 17 Західноєвропейська філософія 17 ст(філософія нового часу)Основні напрямки
- 18 Проблема субстанції в філософії нового часу
- 19 Проблема людини і суспільства в західноєвропейській філософії 18 ст
- 20 Загальна характеристика основні проблеми особливості і значення німецької класичної філософії .Критична філософія Канта
- 21 Філософське вчення Гегеля і Фейєрбаха
- 46. Проблема істини пізнання. Основні характер. І концепції, критерії істини.
- 41. Суспільна свідомість, її рівні, сфери та форми, її зміст та функції
- 47. Наука як специфічна форма сусп.. Свід., вид діяльності. Науково-технічна революція, її сутність та вплив на сусп.. Розвиток.
- 49. Емпіричні та теоретичні рівні наукового пізнання, їх форми та методи.
- 48. Поняття методології та методів наукового пізнання. Загально науковы методи
- 53.Проблема типізації соціумів. Концепція суспільно економічної формації
- 58. Глобальны проблеми сучасності, причини їх виникнення і перспектива людства.
- 59. Людина як предмет філософії, її сутність і природа. Проблема антропогенезу
- 44.Сутність і структура процесу пізнання. Проблема пізнаваності світу та основні підходи до її вирішення.
- 50.Суспільство як вид буття і система. Осн. Підходи до розуміння і вин. Сутності суспільства в іст. Філ..
- 60. Людський індивід, індивідуальність, особистість. Історичні типи особистості
- 64 Культура як об’єкт філософського осмислення її сутність соціальні функції
- 62 Творчість як сутнісна характеристика людини. Спосіб її самореалізації та самовираження
- 61 Цінності людського буття їх природа і види. Ціннісні орієнтації людини
- 57 Проблема суспільно ідеалу і проекти побудови ідеальних суспільств в історії філософії
- 56 Проблема спрямованості історичного процесу в історії філософської думки
- 55 Детермінанти рушійні сили і суб’єкти історичного процесу
- 54 Цивілізація і культура їх співвідношення
- 52 Соціальна структура суспільства .Класи і нації
- 51 Поняття суспільно виробництва його типи і види.
- 45 Проблема джерел пізнання .Специфіка чуттєвого і раціонального пізнання
- 32. Українська філософія XIX — початку XX століть.
- 35. Поняття субстанції і основні філософські підходи до проблеми сутності та єдності. Матерія як субстанція і філософська категорія.
- 29 Основні ідеї та проблеми в філософії Києво-Могилянської академії .
- 28 Загальна характеристика та особливості становлення і розвитку української філософії.Філософська думка доби Київської Русі.
- 36 Універсальніформи буття матерії:рух простір час
- 31 Кирило-Мифодійське товариство, його світоглядні та ідеологічні засади, рольв утвердженні визвольних ідей в Україні.
- 34 Філософська категорія буття, її зміст і значення
- 38 Духовне буттяіого знаково-символічна природа
- 22 Марксиська філософія:витоки джерела основні ідеї