60. Людський індивід, індивідуальність, особистість. Історичні типи особистості
Поняття індивіда визначає людину як окремого представника людського роду, будь-якої соціальної спільності. Особливо індивід означає неподільну далі частку якогось цілого. Це своєрідний соціальний атом, окрема людина, окремий представник людського роду і член якоїсь соціальної спільності. Це сама проста і абстрактна характеристика людини, що говорить лише про те, що вона відокремлена від інших індивідів. Відокремленість не становить її суттєву характеристику, бо відокремлена одна від одної і в такому розумінні індивідуальні всі об'єкти у Всесвіті. З допомогою поняття індивіда підкреслюється і те, що є спільним між окремою людиною і іншими людьми, і те, як повно у людині відображені родові якості. Але людина не є тільки зв'язаною суспільством з іншими людьми, а має свою певну незалежність завдяки соціальній і духовній активності.Людина в її конкретному прояві є оригінальна і неповторна істота. Індивід означає окреме існування людського, поєднує природне, біологічне, психологічне і соціальне, тобто відтворює в одній особі всі людські якості. Як соціальний атом, індивід виник в історії не випадково і не відразу. Тривалий період існували своєрідна цілісність суспільства, злиття окремих одиниць в ціле. Ніхто не гадав і не почував себе окремо. Спільний уклад життя, виробництво, споживання, побут, традиції підкоряли кожного члена суспільства родовій цілісності. Поділ праці та обмін продуктами внесли тоді перші елементи нерівності, та приватна власність остаточно розколола цілісність суспільства. На руїнах родоплемінного устрою з виникненням класів формувалося й усвідомлення окремою людиною своєї відмінності від інших, насамперед, як суб'єкта приватної власності. Індивід відчув себе окремим власником, як господар власного майна, знарядь праці, суб'єкт сім'ї та ширших спільностей. Кожен індивід існує окремо і разом з іншими, із своїм владним життям і спільними потребами, інтересами, метою, справами. Його єдність з суспільством коливається в широкому діапазоні: від повного злиття (наприклад,, буржуа XVIII ст. повністю ототожнює себе з усіма проявами громадянського суспільства) - до відчуження (пролетарі того ж періоду відчували себе знедоленими, ізгоями). У такій єдності індивід розвивав і зміцнював свою особливість -' складової цілісної природи індивіда як окремої людини, сукупності своєрідних якостей і ознак позначається поняттям індивідуальності.Поняття індивідуальності розкриває людину як самобутнього індивіда з його неповторною здібністю бути самим собою. Поняття індивідуальності суттєво конкретизує поняття людини й індивіда, але недостатньо охоплює свідомо-вольову якість людини. Такий недолік компенсується поняттям особистості, що характеризує, насамперед, суспільно-розвинуту людину.Поняття особистості визначає уявлення про людину як істоту цілісну, яка об'єднує в собі особисті, соціальні і природні якості. Поняття індивідуальності і особистості тісно зв'язані між собою. Індивідуальність виступає тут як суттєва характеристика конкретної особистості, що відбиває спосіб її буття як суб'єкта самостійної діяльності і творчості. Індивідуальне Я складає духовно-змістовний центр структури особистості, її внутрішнє ядро. На основі індивідуального Я формуються інші соціальні та індивідуальні якості. Особистість та індивідуальність не тільки взаємопов'язані, а і взаємообумовлені: формування якостей особистості тісно зв'язане з індивідуальною самосвідомістю людини, змістом її цінностей, залежить не тільки від становища індивіда у суспільстві, але й від особистого ставлення до свого становища, власної позиції. Це пояснює той факт, що в умовах одного соціального середовища формуються різні типи особистостей.
- 4 Проблема співвідношення духовного матеріального її можливі вирішення
- 5Філософія в системі культури функції філософії
- 6 Витоки філософії передумови і час виникнення .Східний і Західний типи філософствування.
- 8 Давньокитайська філософія
- 9 Антична філософія.Особливості і основні етапи
- 10 Порівняльна характеристика філософій Сократа і софістів.Поворот античної філософії до людини
- 10 Атомістичний матеріалізм Демокріта ,його значення для європейської науки
- 12 Основні ідеї філософії ПлатонВчення про ідеальну державу.
- 13 Філософія Арістотеля її ідеї і розділи
- 14 Антична філософія епохи еллінізму: епікуреїзм стоїцизм скептицизм.
- 15 Філософія середніх віків її основні риси. Патристика і схоластика
- 16 Гуманізм і антропоцентризм філософії відродження.
- 17 Західноєвропейська філософія 17 ст(філософія нового часу)Основні напрямки
- 18 Проблема субстанції в філософії нового часу
- 19 Проблема людини і суспільства в західноєвропейській філософії 18 ст
- 20 Загальна характеристика основні проблеми особливості і значення німецької класичної філософії .Критична філософія Канта
- 21 Філософське вчення Гегеля і Фейєрбаха
- 46. Проблема істини пізнання. Основні характер. І концепції, критерії істини.
- 41. Суспільна свідомість, її рівні, сфери та форми, її зміст та функції
- 47. Наука як специфічна форма сусп.. Свід., вид діяльності. Науково-технічна революція, її сутність та вплив на сусп.. Розвиток.
- 49. Емпіричні та теоретичні рівні наукового пізнання, їх форми та методи.
- 48. Поняття методології та методів наукового пізнання. Загально науковы методи
- 53.Проблема типізації соціумів. Концепція суспільно економічної формації
- 58. Глобальны проблеми сучасності, причини їх виникнення і перспектива людства.
- 59. Людина як предмет філософії, її сутність і природа. Проблема антропогенезу
- 44.Сутність і структура процесу пізнання. Проблема пізнаваності світу та основні підходи до її вирішення.
- 50.Суспільство як вид буття і система. Осн. Підходи до розуміння і вин. Сутності суспільства в іст. Філ..
- 60. Людський індивід, індивідуальність, особистість. Історичні типи особистості
- 64 Культура як об’єкт філософського осмислення її сутність соціальні функції
- 62 Творчість як сутнісна характеристика людини. Спосіб її самореалізації та самовираження
- 61 Цінності людського буття їх природа і види. Ціннісні орієнтації людини
- 57 Проблема суспільно ідеалу і проекти побудови ідеальних суспільств в історії філософії
- 56 Проблема спрямованості історичного процесу в історії філософської думки
- 55 Детермінанти рушійні сили і суб’єкти історичного процесу
- 54 Цивілізація і культура їх співвідношення
- 52 Соціальна структура суспільства .Класи і нації
- 51 Поняття суспільно виробництва його типи і види.
- 45 Проблема джерел пізнання .Специфіка чуттєвого і раціонального пізнання
- 32. Українська філософія XIX — початку XX століть.
- 35. Поняття субстанції і основні філософські підходи до проблеми сутності та єдності. Матерія як субстанція і філософська категорія.
- 29 Основні ідеї та проблеми в філософії Києво-Могилянської академії .
- 28 Загальна характеристика та особливості становлення і розвитку української філософії.Філософська думка доби Київської Русі.
- 36 Універсальніформи буття матерії:рух простір час
- 31 Кирило-Мифодійське товариство, його світоглядні та ідеологічні засади, рольв утвердженні визвольних ідей в Україні.
- 34 Філософська категорія буття, її зміст і значення
- 38 Духовне буттяіого знаково-символічна природа
- 22 Марксиська філософія:витоки джерела основні ідеї