§1.Заокеанская держава. Видовище чи мистецтво?

Американське кіно 1960-х років ХХ століття переживало своєрідну «перезміну»: актори і режисери, котрі творили колись славу Голлівуду, сходили зі сцени. Нові домагалися успіхів, але з доростали до популярності «старої гвардії». Становище ускладнювалося переможним ходом телебачення. Через це початку 50-х остаточно 1960-х років кількість кінотеатрів США зменшилося на третину. Це порівняно благополучна цифра: у країнах відвідуваність падала на вісімдесятьма відсотками. З іншого боку, змінювався склад публіки: її основу почали складати «яппі» (скорочено від анг.youngurbanprofessionals – буквально «молоді міські професіонали»), тобто. працівники різноманітних фірм та акцій компаній. Перед новими кінематографістами постало завдання повернути кіно популярність, а кінотеатрах – глядачів. Її вирішили художники, які називають другим поколінням «новогоГолливуда».[34]