5. Причини, характер та наслідки феодальної роздробленості Русі.

По смерті Мстислава 1132р. давньоруська держава почала втрачати єдність і розпадається на 12 князівств. Найбільші були Київська, Чернігівська, Володимиро – Суздальський, Новгородське, Смоленське, Полоцьке та Галицьке. Розкриваючи причини феодальної роздробленості Київської Русі, потрібно зазначити, що третій період історії Київської держави, як-от період феодальних чвар і усобиць мав об'єктивний характер.

Головною причиною феодальної роздробленості К.Р. є розвиток натурального господарства. Подальший прогрес феодальних суспільно-економічних відносин, зростання міст, зміцнення феодальної власності привели до непокори київському князю.

По-друге, княжий рід розмножився і збільшилася кількість претендентів на верховну владу, що вело до міжусобних війн.

По-третє, при маленькій густоті населення, великій території і відсутності комунікацій київським князям було важко тримати в покірності удільні князівства.

По-четверте, під час хрестового походу в 1204 році були пограбовані Константинополь та Аббасидский халіфат із столицею в Багдаді. Це перемістило торгівельний шлях "З варяг у греки", а отже, і значення Києва, як торгівельного центру занепадає.

У п'ятих, Київ, як столиця одного з найбільше розвинутих слов'янських держав, зазнавав постійних утисків кочівників. Руським князям, що постійно воювали між собою, було важко захистити столичне місто.

Монгольська навала 1240 року остаточно зруйнувала могутню Київську державу.

Феодальна роздробленість була закономірним етапом у розвитку середньовічного суспільства та була викликана подальшою феодалізацією давньоруського суспільства, соціально-економічним розвитком на місцях, в окремих уділах.