6. Створення нового господарського механізму.

Кінець 20 - початок 30-х рр. характеризувався кардинальним поворотом в економічній сфері, створенням господарського механізму, що відкидав будь-які ринкові, стимулюючі методи і застосовував централізоване, директивне управління. 5 грудня 1929 р. ЦК ВКП(б) прийняв постанову "Про реорганізацію управління промисловістю", за якою трестівський госпрозрахунок замінили госпрозрахунком підприємств, що оголошувалися ос­новною ланкою управління.

Самостійні підприємства не мали прав, якими користувалися трести в період непу. Велика промисловість перейшла у повне розпорядження загальносоюзних наркоматів, що здійснювали керівництво економічними процесами бюрократичними, командно-адміністративними методами. Вища рада народного господарства (ВРНГ) та її український філіал (УРНГ) у січні 1932 р. перетворилися на народний комісаріат важкої промисловості (наркомважпром). ЦК ВКП(б) здійснював цілеспрямовану централізацію народногосподарського управління. Союзні республіки цілком позбавлялися навіть декоративної економічної самостійності.

Підсумки індустріалізації

Здійснення індустріалізації сталінськими методами зумовило значне зниження життєвого рівня трудящих, падіння їх добробуту. Разом із цим результати розвитку важкої промисловості були вагомими. Особливо в роки першої п'ятирічки, коли УСРР одержала понад 20% загальних капіталовкладень. Серед промислових, об'єктів Радянського Союзу виділялися 35 виробничих гігантів вартістю понад 100 млн. крб. кожний. З них у республіці розміщувалося 12 об'єктів - 7 новобудов і 5 рекон­струйованих підприємств. До новобудов належали металургійні заводи "Запоріжсталь", "Криворіжсталь", "Азовсталь", Дніпрогес, Дніпроалюмінбуд, Краммашбуд і Харківський тракторний завод. Великими промисловими підприємствами стали реконструйовані Луганський паровозобудівний завод і чотири металургійних заводи в Макіївці, Дніпропетровську, Дніпродзержинську та Алчевську.

Значні досягнення були одержані в розвитку електроенергетики. Великі електростанції було споруджено у найбільших промислових центрах, що зумовило виконання, здавалося б, "фантастичного" плану ГОЕЛРО вже на початку 30-х рр. У 1932 р. запрацювали агрегати найпотужнішої в Європі Дніпровської гідроелектростанції.

Індустріалізація викликала кардинальні зміни в структурі народного господарства. Значно змінилося співвідношення між промисловістю та сільським господарством у загальному обсязі виробництва. Проте встановити реальний внесок кожної з цих галузей у формування національного доходу практично неможливо. Після скасування непу і встановлення директивного "ціноутворення" на користь промислової продукції статистичні дані, показники мали штучний характер. Але незаперечним є той факт, що в 30-х рр. Україна перетворилася з аграрної в потужну індустріальну країну. Вона випередила за рівнем розвитку ряд західноєвропейських країн.