1. Причини, характер, періодизація іі світової війни.

Друга світова війна тривала з 1-го вересня1939 року до 2-го вересня 1945 року(6 років ).У війну були утягнені 61 держава світу. Головна причина – невдоволення держав фашистського блоку умовами Версальсько-Вашингтонської системи і прагнення до нового переділу світу, боротьба за нові колоніальні володіння.

У сучасній історичній літературі виділяють п‘ять періодів:

Перший – початок від нападу гітлерівської Німеччини на Польщу до агресії проти Радянського Союзу (1 вересня 1939- 22 червня 1940р.)

Другий – розширення фашистської агресії до початку контрнаступу радянських військ (22 червня 1941 – листопад 1942(Сталінград)).

Третій – докорінний перелом у ході другої світової війни (від листопада 1942 до грудня 1943р.)

Четвертий – розгром фашизму в Європі, звільнення України (від наступу під Ленінградом і відкриття другого фронту – до капітуляції Німеччини січень 1944- 9 травня 1945р.)

П‘ятий – розгром мілітаристської Японії (від 9 травня 1945 – 2 вересня 1945р.).

З огляду на імперські плани фашистів, уряд Радянського Союзу виступив з ініціативою створення блоку держав для виробітки військової доктрини і гарантій недоторканості меж держав. На жаль, утворення такого блоку не було вирішено. Переговори з урядами Великобританії, Франції успіху не мали. 23 серпня 1939 року був підписаний Пакт Молотова-Ріббентропа про ненапад на 10 років. Додатково до нього підписаний таємний протокол про сфери впливу держав і договір про обмін сировиною і зброєю.

У вересні 1939 року підписаний «Договір про дружбу та кордони», відповідно якому до Радянського Союзу приєднувалась польська частина Західної України, Західної Білорусії, Бессарабії, Литва та Естонія. З іншої сторони Німеччина отримала повну свободу дій у Європі.

Напередодні другої світової війни мілітаризація радянського суспільства і держави набула безпрецедентного рівня, значно зросли асигнування на військові потреби: якщо у 1939 р. на оборону виділялося 25,6% державного бюджету, то у 1940 р. - 32,6%, а на 1941 р. планувалося витратити 43,4% бюджету.

В умовах підготовки до війни радянська держава посилила контроль за трудовою діяльністю населення. У червні 1940 р. було прийнято указ "Про перехід на 8-годинний робочий день, на 7-денний робочий тиждень та про заборону самовільного залишення робітниками і службовцями підприємств та установ". На початку квітня 1940 р. указом "Про державні трудові резерви СРСР" запроваджувалася міліта­ризація молоді країни через мережу спеціальних училищ і шкіл.

Але всі заходи в обстановці того часу були малоефективними, оскільки помилкова воєнна доктрина передбачала наступальну війну на ворожій території і швидку перемогу "малою кров'ю". З цією метою довготривалі оборонні укріплення на старих кордонах 1939 р. були демонтовані, а нові не побудовані; великі військові з'єднання (механізовані корпуси) розформовані і техніка розпорошена по полках і батальйонах, величезна кількість військ знаходилася надто близько до кордону. В результаті сталінських репресій 20% командного складу Червоної армії було знищено. Постраждало насамперед вище командування. Нові командири були погано підготовлені, безініціативні і некомпетентні.

У лютому 1942 р. було видано "закон" про запровадження "нового аграрного ладу", який фактично зберігав колгоспну систему як оптимальну форму експлуатації селянства.

Жорстокість нацистської влади проявлялася також у ставленні до українців як до неповноцінної раси, принижувалися гідність і зневажалися цінності українського народу. Погромницька окупаційна політика фашистів привела до масового винищення євреїв і військовополонених. В Україні було замордовано близько мільйона євреїв і майже 1,3 млн. радянських полонених.