3. Політичний устрій Русі.

За політичним устроєм Київська Русь була ранньофеодальною монархією, з елементами федералізму.

Верховна влада належала великому князю Київському. Йому підкорялася дружина: старша (бояре, мужі) і молодша (отроки, пасинки, дітки). Удільні князі, мали окреме військо, що знаходилося у васальній залежності до верховної влади.

Київська держава мала елементи демократизму, із питань війни і зовнішніх зносин скликали Верховну раду при київському князі. Правління містами належало намісникам великого князя або тисячникам і посадникам. Судочинство, збір данини виконували спеціальні каральні дружини: вірники і мечники. У випадку безпеки збиралося народне ополчення - віче (смерди і городяни). Військо складалося з піхоти, мали також річкові та морські кораблі. Тогочасні джерела вказують на високі бойові якості руського війська.

Київська Русь не мала рабовласницької формації: феодалізм зароджувався на базі первіснообщинного ладу.