4. Соціально-економічні зносини.

В умовах розвитку феодальних виробничих відносин відбувалася поляризація майнового та соціального становища різних груп населення. Великій масі сільської та міської бідноти протистояли феодальні верхи.

Основну категорію населення складали смерди.

Вони мали власне господарство, але визначений термін працювали на феодала. Двірська челядь або холопи були в цілковитій залежності від господаря, рядовичі і закупи, що втратили власне господарство і були залежними від феодала, працювали за договором "рядом" або відпрацьовували позичені гроші - "купу".

Головне місце в економіці займало сільське господарство. Знаряддя праці: плуг, рало, соха, борона, мотика, серп, коса.

Культивувалися - жито, пшениця, просо, овес, горох, гречка.

Скотарство: головне значення мали коні і воли.

Великого значення набувають полювання, рибальство, бортництво.

В містах розвивається ремесло: відомо понад 150 виробів з заліза.

Були розвинуті такі види ремесла: гончарство, теслярство, ткацтво, кравецтво, обробка шкіри, льна, шерсті.

Русь мала розвинуті торгівельні шляхи - грецький "із варяг у греки" - Русь із Балтикою і Чорноморським ринком; "Соляний" і "Железний" - вели в Галичину і на Кавказ.

Київ вів торгівлю хутром, медом, воском, шкірою, рабами. Завозили: вироби із золота, дорогі тканини, вино, овочі, посуд, зброю, культові речі.