3. Посилення національного Українського руху. Кирило-Мефодіївське братство.

Пробудження національної свідомості українців почалося в 1 половині ХІХ ст. на Лівобережній та Слобідській Україні, де не згасла пам‘ять про козацтво та Гетьманщину.

В історії українського національного руху можна виділити три періоди:

1. музейний – збирання історичних документів, фольклору, старожитностей;

1. культурницький – відродження національної мови, активне впровадження її в літературу, освіту, театр, започаткування наукового національного мовознавства, фольклористики, історіографії;

1. політичний – створення політичних організацій, одним із завдань була реалізація самовизначення українського народу.

На перших етапах національно-духовного відродження аматорський підхід до відтворення історії та культури народу поєднувався з науковим. У першій половині ХІХ ст. започатковуються окремі галузі українознавства. Від загальноісторичних досліджень відгалужуються етнографічні, фольклористичні та мовознавчі дисципліни.

В січні 1846 р. в Києві виникло Кирило-Мефодіївське товариство. Організатори: М. Костомаров – проф. історії КУ, І. Гулак – чиновник, В.Білозерський – учитель Полтавського кадетського корпусу. У квітні 1846 р. вступив Т.Г. Шевченко.

Товариство мало програмні документи: «Статут і правила товариства «Книга буття українського народу».

Головне: проведення ідеї рівності, об`єднання слов`янських народів в єдиний союз. В основі принципи християнства: рівність, добро, справедливість. Вважали українців месією слов‘ян (враховуючи відвічну українську демократію).

У соціально-політичній сфері: знищення самодержавства, утворення демократичних республік й об‘єднання їх у всеслов‘янську федерацію. Передбачалось об‘єднання південних русинів (українців), північних слов‘ян (росіян), білорусів, сербів, поляків, чехів, хорватів, болгар. Республіки є автономні, мають власний сейм, а для керівництва загальнофедеративними справами – «Загальний слов‘янський собор» (який мав обиратись в м. Києві). В усіх республіках ліквідовується поділ на стани, кріпацтво, смертна кара і тілесні покарання, вводиться обов‘язкове навчання, єдина система мір, ваги, монети, усунення мита на торгівлю.

В березні 1847 року товариство було відкрито, члени його заслані в різні міста та поставлені під поліцейський нагляд.