3. Розквіт родового ладу в неоліті та енеоліті.

Розквіт первіснообщинного ладу прийшовся на епоху нового кам’яного віку, який став заключним періодом кам’яної доби. Неоліт (від грец. neos - новий і lithos - камінь). Це період від 6 до 3 тис. років до н.е., який характеризувався подальшим розвитком продуктивних сил. Людина переходить від привласнюючих способів існування – збиральництва, мисливства, рибальства, до відтворюючих форм господарства – землеробства й скотарства. Відбувається також подальший розвиток обробки дерева, каменю і кістки, застосовуються шліфування й свердління. Широко використовуються сокири, тесла, серпи, пили тощо. Виникають ткацтво, гончарство. У межах України виявлено близько 500 неолітичних поселень.

Перехідним періодом від неоліту до бронзового віку був енеоліт (від грец. aeneus – мідь та камінь), (початок якого датується IV-III тис. до н.е.