6) Павлюк (1637 р.)

На Запорожжі тим часом наростало хвилювання і громадилися нові сили повстанців. Обраний гетьманом Павло Бут (Павлюк) улітку 1637 р. вийшов на Київщину. Звідси він розіслав універсали ні народу із закликом уступати до повстанських загонів. На Переяславщину піднімати і організовувати повстанців були вислані полковники К.Скидан і С.Биховець. Незабаром рух охопив усе Подніпров'я. Повсталі нападали на панські маєтки, здобували міста й фортеці. На придушення руху уряд восени відрядив 15-тисячне військо під командуванням польного гетьмана Миколи Потоцького. І6 грудня об'єднані сили повсталих (10 тис.) атакували польську армію біля с.Кумейки на Черкащині. Для козаків бій склався невдало. Напіврозбиті, вони відступили до Боровиці (поблизу Черкас), де потрапили в оточення і змушені були капітулювати. Старшина на вимогу Потоцького підписала присягу на вірність Речі Посполитій. Полонений Павло Бут (Павлюк) був страчений у Миршаві наступного 1638 року)