logo search
ІУ,методичка по болоні,2011-2012

6. Жовтневе збройне повстання в Петрограді. Проголошення Центральною Радою самостійності Української Народної Республіки (унр).

23 червня 1917 р. Центральна Рада ухвалила Перший Універсал, яким проголошувала автономію України в складі Росії.

25 червня 1917 р. створено Генеральний Секретаріат Центральної Ради – виконавчий орган, своєрідний уряд у складі 8 генеральних секретарів і генерального писаря, який очолив Володимир Кирилович Винниченко (1880-1951).

Другим Універсалом Центральної Ради 16 липня 1917 р. було проголошення взаємовизнання між Центральною Радою та тимчасовим урядом. Центральна Рада, погодившись поповнити свій склад представниками національних меншин, ставала не лише органом українським, але й загально народним.

Але тимчасовий уряд повністю не визнав результатів переговорів. Восени 1917 р. знову ускладнилися стосунки між Центральною Радою та російським урядом. Після жовтневого повстання в Петрограді (25 жовтня 1917 р.) та приходу до влади більшовицького уряду, керівництво Центральної Ради негативно ставилося до Раднаркому.

Своїм Третім Універсалом Центральна Рада 22 листопада 1917 р. проголосила Українську Народну Республіку (УНР), до якої входили: Київщина, Чернігівщина, Волинь, Поділля, Полтавщина, Катеринославщина, Херсонщина та Таврія без Криму; «воля народів» мала визначити майбутнє інших земель. Універсал проголошував українську державу, хоча й з приміткою: «… не пориваючи федеративних зв’язків із Росією». Крім того, проголошувалися демократичні принципи: свобода слова, друку, віровизнання, зборів, страйків, недоторканість особи, скасування приватної власності на землю, яка ставала власністю народу і надавалася без викупу. Встановлювався 8-годинний робочий день; національні меншості одержували національну автономію.

Єдиним господарем на Україні стала Центральна Рада та її Генеральний Секретаріат, який призначав адміністрацію, проводив реформи.

Четвертий Універсал (22 січня 1918 р.) проголосив самостійність і незалежність України. 30 січня 1918 року замість Володимира Винниченка Раду Міністрів очолив Володимир Голубович. Пізніше в Житомирі Мала Рада ухвалила ряд законів, зокрема, про грошову систему, про державний герб, про громадянство, про новий адміністративний поділ України на «землі».