7. Відносини Центральної Ради з урядом радянської Росії. Скликання 1-го з‘їзду Рад у Харкові.

Розглядаючи питання російсько-українських відносин, варто зазначити, що одним із перших заходів Раднаркому, спрямованих на повалення Центральної Ради, стала спроба більшовиків здійснити переворот проведенням Всеукраїнського з’їзду Рад. Такий з’їзд відбувся 4 грудня 1917 року, у Києві за участю понад 2,5 тисяч делегатів. Делегати з’їзду в противагу Раднаркому висловили повну довіру Центральній Раді. 5 січня 1917 року більшовики та їх нечисельні прибічники (124 делегати від 49 рад) залишили зал засідань та переїхали до м. Харкова. 11-12 грудня 1917 року було проголошено встановлення радянської влади в Україні. Обрано Центральний виконавчий комітет, який утворив Радянський уряд – народний секретаріат. Було оголошено про поширення дії в Україні декретів російського Раднаркому.

У день відкриття з’їзду став відомий Ультиматум Раднаркому до УЦР. В ультиматумі Центральну Раду звинувачено в розвалі фронту, небажанні скликати Всеукраїнський З’їзд Рад (який відкрився у день пред’явлення ультиматуму), у пропуску козацьких частин із фронту на Дон, додому. Було висунуто чотири ультимативні вимоги до Центральної Ради:

1. відмовитися від дезорганізації фронту

2. пропускати війська до Дону й Уралу

3. пропустити більшовицькі війська для боротьби з військами Каледіна.

4. припинити роззброєння радянських військ в Україні.

Принизлива форма ультиматуму мала метою спровокувати незгоду Центральної Ради, що стало б підставою для оголошення війни. Пунктом зосередження війська став Харків, який раптовим ударом із Бєлгорода був захоплений 9 грудня більшовицькими військами. Проти УНР було перекинуто 30-тисячне угруповання червоногвардійців, моряків. В кінці грудня ними було зайнято Катеринослав, Олександрівськ, Полтаву, Чернігів. Розгортався наступ на Київ, Донбас, Південну Україну.