4. Племена трипільської культури.

Найяскравішою археологічною знахідкою цього періоду е трипільська культура, пам'ятки якої вперше було досліджено біля с. Трипілля на Київщині наприкінці XIX ст. та на території, що простяглася від річок Прут і Дунай до Дніпра. Провідними галузями господарства носіїв цієї культури були землеробство і скотарство. Поселення розташовувалися поблизу річок і складалися з кількох десятків наземних будівель, розміщених рядами або колом одне біля одного. До них, крім житлових, належали й господарські будівлі. У деяких поселеннях мешкало 10-20 тис. осіб. Основні знаряддя праці -мотики, скребачки, ножі, різці, свердла, тесла та ін. — виготовлялися з каменю (кременю) та кісток тварин. Використовувались і металеві вироби –мідні шила, рибальські гачки, прикраси. Пізньо-трипільські поселення укріплювалися ровами та оборонними валами. Найвідоміші трипільські, поселення – Майданецьке, Таланки, Доброводи, Халеп'я. Деякі вчені вважають трипільців предтечами українського народу.

До зникнення трипільської культури могли спричиняти такі фактори:

1. Порушення екологічного балансу внаслідок екстенсивного ведення господарства;

2. Певне похолодання клімату одночасне з підсиханням степів.

3. Експансія степовиків