Тоффлер о. Футурошок
Происходящее ныне, судя по всему, – нечто более масштабное, глубокое и значительное, чем промышленная революция. Среди историков и археологов, социологов и экономистов, психологов и представителей других научных дисциплин крепнет убежденность в том, что многие социальные процессы ускоряются, причем стремительно, с головокружительной быстротой.
Процесс образования городов, рост потребления человеком энергии, экономический рост стран и т.п. вызваны техническим прогрессом. Ускорение внешнее преобразуется в ускорение внутреннее. Для того чтобы избежать шока от столкновения с будущим, человек должен стать несравненно более приспособленным и пластичным, чем когда-либо. Ему предстоит изыскать совершенно новые способы сохранения жизненной устойчивости, потому что прежние его устои – религиозные, национальные, общинные, семейные и профессиональные – трещат ныне под ураганным напором ускоряющегося темпа перемен.
Ускорение темпов жизни рождает ощущение эфемерности. Эфемерность – это новое качество «скоротечности» повседневной жизни, ощущение мимолетности и непостоянства всего, сегодня более глубокое и острое, чем когда-либо раньше. В прошлом идеалом были прочность и долговечность. Что бы ни создавал человек – пару ботинок или собор, – он направлял всю свою творческую энергию на то, чтобы дело его рук служило максимально долгий срок. Теперь господствует принцип – «использовал—выбросил». Происходит неизбежная эфемеризация отношений человека с вещами. С приближением к супериндивидуализму отношения людей друг с другом приобретают все более временный характер. Люди, так же как вещи и места, проходят через нашу жизнь, не задерживаясь, во все убыстряющемся темпе. Чаще всего мы вступаем с окружающими нас людьми в поверхностные, деловые отношения. В сущности, мы распространяем принцип «использовал – выбросил» на человека. Средняя продолжительность отношений с другими людьми становится короче. Дальнейшая урбанизация – лишь одна из целого ряда сил, толкающих нас в сторону «эфемеризации» наших отношений друг с другом. Другой такой силой является возрастающая географическая мобильность.
Страны, приближающиеся к супериндивидуализму, резко повышают производство «психоэкономической» продукции. Твигги, «битлы», Джон Гленн, Джек Рубин, Эйхеман, Жан-Поль Сартр – тысячи «известных личностей» появляются на подмостках истории. Реальные люди, многократно увеличенные и спроецированные в наше сознание средствами массовой информации, они внедряются в виде живых образов в мозг миллионов людей, никогда не встречавшихся с ними, никогда с ними не говоривших и не видевших их в лицо. Мы вступаем с этими «заместителями» в отношения точь-в-точь так же, как с друзьями, соседями, коллегами.
Точно то же самое можно сказать и о вымышленных персонажах, чьи образы проникают в наше сознание со страниц книг и журналов, с театральной сцены, теле- и киноэкранов. Все эти люди-«заместители», реальные и вымышленные, занимают в нашей жизни важное место, служат для нас образцами поведения, разыгрывают для нас роли и ситуации, позволяя нам делать из этого выводы для нашей собственной жизни. Хотим мы того или не хотим, мы извлекаем из их поступков уроки жизни. Мы учимся на их удачах и ошибках. Они дают нам возможность «примерить» различные роли или жизненные стили, избежав неприятных последствий, к которым могли бы привести подобные эксперименты в реальной жизни. Все ускоряющееся течение через сознание потока «людей-заместителей» у многих реальных людей, которым не удается найти подходящий для себя стиль жизни, приводит к неустойчивости склада индивидуальности, характера, психики. Имеет место не просто коловращение реальных людей и вымышленных персонажей, а все ускоряющееся в нашем мозгу обращение образов и структур образов. Результатом этой бомбардировки образами является ускоренное отмирание старых представлений, убыстрение интеллектуальной переработки понятий и появление острого ощущения непостоянства самого знания.
Если первый ключ к пониманию нового общества – это идея быстротечности, эфемерности, то вторым таким ключом является новизна. Будущее предстанет перед нами как нескончаемая вереница диковинных происшествий, сенсационных открытий, невероятных конфликтов и сногсшибательных новых дилемм. Выпустив на свободу силы новизны, мы толкаем людей в объятия необычайного, непредсказуемого. Тем самым мы поднимаем проблемы адаптации на новый и опасный уровень. Ибо недолговечность и новизна образуют опасную смесь. После того как рост изобилия и дальнейшая эфемеризация безжалостно подрубят под корень исконное стремление владеть собственностью, потребители так же сознательно и страстно начнут коллекционировать ощущения и впечатления, как они раньше собирали вещи.
Третий фактор исторического кризиса адаптации – разнообразие. Автоматизация широко раскрывает двери для бесконечного, поистине ошеломляющего разнообразия. Готов ли человек иметь дело с возросшим выбором доступных ему продуктов материального и культурного производства? Близится время, когда выбор, вместо того чтобы раскрепощать личность, станет настолько сложным, трудным и дорогостоящим, что превратится в свою противоположность. Грядет время, когда выбор обернется избытком выбора, а свобода – отрицанием свободы.
Человек, стремящийся обрести чувство принадлежности, установить с другими людьми социальные связи, отождествить себя с определенной группой, ведет поиски в изменчивой среде, где все объекты, к которым он мог бы присоединиться, находятся в быстром движении. Ему приходится выбирать среди движущихся целей, число которых увеличивается. Все возрастающее число случаев психического расстройства, невроза и просто потери душевного равновесия в нашем обществе красноречиво говорят о том, что многим людям сейчас уже трудно выработать разумный, цельный и достаточно устойчивый личный стиль.
Зачастую кажется, что наше общество трещит по швам. Семья, школа, корпорация, церковь, сверстники, средства массовой информации и мириады субкультур – все они рекламируют весьма отличные друг от друга совокупности ценностей. Мы ищем героев или мини-героев в качестве образца для подражания. Поиски себя, своей индивидуальности вызваны не предполагаемым отсутствием выбора в «массовом обществе», а как раз изобилием и сложностью выбора. Однако, когда разнообразие сочетается с эфемерностью и новизной, общество на всех парах устремляется к историческому кризису адаптации.
При всей высокой приспособляемости человека, при всем его героизме и выносливости, он остается биологическим организмом, «биосистемой», способной функционировать, как и все такие системы, только в определенных рамках. Шок от столкновения с будущим – болезнь, порождаемая переменами, – может быть предотвращен. Но для этого необходимо принять решительные социальные и даже политические меры. Как бы ни старались отдельные люди отрегулировать ритм своей жизни, какие бы психологические костыли мы им ни предлагали, как бы мы ни преобразовывали систему образования, общество в целом по-прежнему будет напоминать собой бешено крутящуюся карусель, поскольку мы не возьмем под контроль сам процесс стремительного ускорения потока перемен.
Речь идет не об остановке технического прогресса с помощью стоп-крана. Проблемы техники нельзя решать исключительно в рамках техники. Нельзя же позволить, чтобы техника творила с обществом все, что хочет.
Урбанизация, этнический конфликт, миграция, рост населения, преступность – можно назвать тысячу других областей, в которых наши усилия обуздать стихию перемен выглядят все более неудачными. Результаты социальной политики становятся случайными и трудно предсказуемыми. В этом и заключается политический смысл столкновения с будущим.
Сегодня, когда со всех сторон поступают все новые доказательства того, что общество вышло из-под контроля, доверие к науке падает. Как следствие этого мы видим бурное возрождение мистицизма. Вокруг началось повальное увлечение астрологией.
В моду вошли дзен-буддизм, йога, спиритические сеансы и колдовство. Создаются культы вокруг поисков дионисийских радостей, способов внеязыковой и даже внепространственной коммуникации. Нас уверяют, что «чувствовать» важнее, чем «мыслить», как будто между тем и другим существует противоречие. Экзистенциалистские оракулы, присоединяясь к хору католических мистиков, психоаналитиков школы Юнга и индуистских «учителей» гуру, прославляют мистическое и эмоциональное в противовес научному и рациональному.
Хотим ли мы предотвратить столкновение с будущим, или поставить под контроль рост народонаселения, покончить с загрязнением окружающей среды или прекратить гонку вооружения – ни в одном из этих случаев мы не можем допустить, чтобы решения глобальной важности принимались непродуктивно, небрежно, беспланово. Оставаться безучастными ко всему этому – значит совершать коллективное самоубийство.
Тоффлер О. Столкновение с будушим//Иностранная литература. 1972. № 3. С. 132-136.
- Передмова
- Розділ і. Теоретико-методологічні основи культурології
- Тема 1. Культурологія як галузь наукового знання
- Соціокультурні передумови виникнення культурології
- Предмет культурології та основні культурологічні категорії
- Поліфункціональність культури
- Першоджерела до вивчення теми: г. Риккерт. Науки о природе и науки о культуре
- Бердяев н.А. О культуре
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 2: Релігія та мистецтво в системі культури
- Релігія в соціокультурній системі суспільства
- Основні структурні елементи релігії
- Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя
- Соціокультурні функції мистецтва
- Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та повідомлень:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- 1. Проаналізуйте сутнісні характеристики релігії.
- Тема 3. Культурна динаміка
- Поняття культурної динаміки
- Основні концепції походження культури
- Механізми культурної динаміки
- Схеми культурно- історичного процесу
- Першоджерела до вивчення теми: к.Маркс. Экономическо-философские рукописи 1844 года.
- Л. Мамфорд. Техника и природа человека
- 3. Фрейд. Будущее одной иллюзии
- Неудовлетворенность культурой
- Й.Хейзинга. Об игровых элементах культуры
- Сорокин п.А. Кризис нашего времени
- Гумилев л.Н. Этногенез и биосфера Земли
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 4: Класичні теорії цивілізацій
- Поняття “цивілізація”
- Класичні теорії цивілізацій
- Першоджерела до вивчення теми: о. Шпенглер. Закат Европы.
- Тойнби а. Дж. Постижение истории.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання:
- Тема 5: Культурна ідентифікація
- Проблема культурної ідентифікації в ххі столітті
- Категорії «тип культури», «цінність», «ментальність» як основні засоби вираження культурної ідентифікації
- Першоджерела до вивчення теми: Фромм э.Иметь или быть? Значение различия между обладанием и бытием
- С.Хантингтон. Столкновение цивилизаций.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів і доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 6: Типологія культури
- Поняття культурної типології
- Основні варіанти типології: формаційна, цивілізаційна, релігійна, регіональна,
- Першоджерела до вивчення теми: Леопольд Седар Сенгор. Негритюд: психология африканского негра.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів і доповідей
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Розділ іі. Історичні етапи становлення та розвитку культури
- Тема 7: Первісна культура
- Загальна характеристика та хронологічні рамки первісної культури
- Характерні риси свідомості первісної людини
- Особливості первісного мистецтва
- Першоджерела до вивчення теми: Кессиди ф.Х. Сущность мифа и его отношение к познанию, религии и художественному творчеству.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 8. Давні цивілізації Сходу
- Загальна характеристика давніх цивілізацій
- Культура Давнього Єгипту
- Цивілізація Давньої Месопотамії
- Культура Давнього Китаю та Давньої Індії
- Першоджерела до вивчення теми: к.Ясперс. О мировой истории.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- 1. Проаналізувати концепцію „осьового часу” (за роботою к.Ясперса „Смысл и назначение истории»).
- Тема 9. Антична культура
- Особливості становлення античної культури
- Особливості культури Давньої Греції
- Культура елліністичної епохи
- Культура Давнього Риму
- Античне мистецтво
- Першоджерела до вивчення теми: Кессиди ф.Х. К проблеме греческого чуда
- Вернан ж.-п. Духовный мир полиса
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 10. Культура Середньовіччя
- Соціокультурні характеристики людини Середньовіччя
- Основні субкультури середньовічного суспільства
- Мистецтво європейського Середньовіччя
- Першоджерела до вивчення теми: Жак Ле Гофф. О цивилизации средневекового Запада.
- Хёйзинга й. Осень Средневековья
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 11. Культура Відродження
- Характерні риси ренесансної культури: антропоцентризм, гуманізм
- Суперечливість Ренесансної культури
- Мистецтво Відродження
- Першоджерела до вивчення теми: Пико делла Мирандола. Речь о достоинстве человека.
- Лосев а.Ф. Общая характеристика эпохи Возрождения
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 12. Культура Нового часу.
- Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу
- Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу
- Основні мистецькі напрями Нового часу
- Першоджерела до вивчення теми: Вебер м. Протестантская этика и дух капитализма
- Кант и. Ответ на вопрос: что такое Просвещение?
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів і доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 13. Культура Новітньої епохи
- Особливості сучасного культурного розвитку на зламі хх-ххі століть
- Мистецтво Новітньої епохи
- Мистецтво першої половини хх століття
- Мистецтво постмодернізму
- Проблема діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних процесів
- Першоджерела для вивчення теми: а. Печчеи. О человеческих качествах
- Швейцер а. Этика благоговения перед жизнью
- Тоффлер о. Футурошок
- Швейцер а.А. Культура и этика. Кризис культуры и его духовная причина
- Мукаржовский я. Положение современного искусства
- Емелин в.А. Постмодернизм: проблемы и перспективы.
- Список рекомендованої літератури до і та іі розділів Загальна довідкова і навчальна література:
- Додаткова література до окремих тем: До теми і: Культурологія як галузь наукового знання:
- До теми 2: Релігія та мистецтво в системі культури
- До теми 3: Культурна динаміка
- До теми 4: Класичні теорії цивілізацій
- До теми 5: Культурна ідентифікація
- До теми 6: Типологія культури
- До теми 7: Первісна культура
- До теми 8: Давні цивілазації Сходу
- До теми 9: Антична культура
- До теми 10. Культура Середньовіччя
- До теми 11. Культура Відродження
- До теми 12. Культура Нового часу
- До теми 13. Культура Новітньої епохи
- Глосарій
- Мистецтво
- Розділ ііі. Історичні форми релігії
- Тема 13: Генеза релігії, її ранні форми
- Виникнення та особливості первісних вірувань
- Ранні форми релігії
- План семінарського заняття:
- Теми рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Тема 14: Ранні національні релігії
- Ранні національні релігії
- Релігійні уявлення Давнього Єгипту
- Релігії народів Дворіччя
- Релігія Давньої Греції
- Релігійні вірування давніх римлян
- План семінарського заняття:
- Теми рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Тема 15: Пізні національні релігії
- Зороастризм – стародавня релігія Ірану
- Специфіка індуїзму як національної релігії Індії
- Конфуціанство – національна релігія Китаю
- Іудаїзм – національна монотеїстична релігія
- План семінарського заняття:
- Теми рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Тема 16: Світові релігії
- Основні риси світових релігій
- Буддизм
- Виникнення та еволюція християнства
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Тема 17: Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- Дохристиянські вірування українського народу
- Запровадження християнства в Київській Русі
- Історія православної церкви в Україні
- Сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Глосарій основних релігієзнавчих термінів
- Список рекомендованої літератури до ііi розділу Загальна довідкова і навчальна література:
- Додаткова література до окремих тем: До теми 13 : Генеза релігії, її ранні форми
- До теми 14: Ранні національні релігії
- До теми 15: Пізні національні релігії
- До теми 16: Світові релігії
- До теми 17: Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- Інтернет-ресурси