Тойнби а. Дж. Постижение истории.
Область вызова-и-ответа
Вызов побуждает к росту. Ответом на вызов общество решает вставшую перед ним задачу, чем переводит себя в более высокое и более совершенное с точки зрения усложнения структуры состояние.
Отсутствие вызовов означает отсутствие стимулов к росту и развитию. Традиционное мнение, согласно которому благоприятные климатические и географические условия, безусловно, способствуют общественному развитию, оказывается неверным. Наоборот, исторические примеры показывают, что слишком хорошие условия, как правило, поощряют возврат к природе, прекращение всякого роста.
Цивилизация существует благодаря постоянным усилиям человека. Предоставленные сами себе народы, обитавшие в жарких центральноафриканских джунглях, оказались лишенными естественного стимула и в течение тысячелетий оставались в застывшем состоянии на примитивном уровне.
Стимулы роста можно разделить на два основных вида: стимулы природной среды и стимулы человеческого окружения. Среди стимулов природной среды можно выделить стимул «бесплодной земли» и стимул «новой земли»..
Пять типов вызова: вызов суровых стран, вызов новых земель, вызов ударов, вызов давления и вызов ущемления. Территориальная экспансия приводит не к росту, а к распаду. Милитаризм является наиболее общей и распространенной причиной надломов цивилизаций. Милитаризм надламывает цивилизацию, втягивая локальные государства в междуусобные братоубийственные войны. Географическая экспансия выражает притязания одного общества на владения другого; успех подобных притязаний приводит к ассимиляции, а социальная ассимиляция является результатом «культурного облучения».
Известно, что белый свет разлагается на составляющие цвета. Подобно этому, лучи, которые излучает духовная энергия общества, также состоят из отдельных элементов – экономических, политических и культурных.
В случае успешной ассимиляции материальные экономические факторы обычно действуют первыми. Афганец и эскимос стремится завладеть каким-либо привлекательным западным изделием, например, ружьем, швейной машиной или граммофоном. Принимая незнакомый инструмент за игрушку, абориген не обязан принимать вместе с этими предметами иностранные институты, идеи, этос. Если бы афганцу сказали, что он может взять британское ружье только в том случае, если признает британскую конституцию, обратится в англиканство, освободит своих домашних женщин, то, безусловно, условия показались бы ему неприемлемыми.
Он скорее вернет ружье и удовлетворится оружием своих предков, чем изменит стародавние обычаи. Экспансионизм цивилизации затруднен проникновением ее в чужую цивилизацию. Иными словами, лучи ее не развернулись в спектр и имеют слишком резкое свечение. Это та форма, когда экономические, политические и культурные элементы в обществе диффузно сливаются друг с другом. Подобное состояние характерно для цивилизации на стадии роста. Одной из отличительных черт растущей цивилизации является то, что она представляет собой на этом этапе некое единое социальное целое, в котором экономический, политический и культурный элементы объединены внутренней гармонией растущей социальной системы. С другой стороны, когда общество надламывается и начинает распадаться, одним из симптомов этой социальной болезни является разделение культурного, политического и экономического элементов, что порождает болезненный диссонанс.
Общество, переживающее упадок, стремится отодвинуть день и час своей кончины, направляя всю свою жизненную энергию на материальные проекты гигантского размаха, что есть стремление обмануть агонизирующее сознание, обреченное своей собственной некомпетентностью и судьбой на гибель.
Растущие цивилизации отличаются от примитивных обществ поступательным движением за счет творческого меньшинства. Творческие личности при любых условиях составляют в обществе меньшинство, но именно это меньшинство и вдыхает в социальную систему новую жизнь.
Сам факт, что рост цивилизаций – дело рук творческих личностей или творческих меньшинств, предполагает, что нетворческое большинство будет находиться позади, пока первооткрыватели не подтянут арьергарды до своего собственного уровня. Последнее соображение требует внести уточнение в определение цивилизации и примитивного общества. Примитивные общества находятся в статическом состоянии, тогда как цивилизации – или по крайней мере – растущие цивилизации – в динамике. Растущие цивилизации отличаются от примитивных обществ поступательным движением за счет творческого меньшинства. Творческие личности при любых условиях составляют в обществе меньшинство, но именно это меньшинство и вдыхает в социальную систему новую жизнь. В каждой растущей цивилизации, даже в периоды наиболее оживленного роста ее, огромные массы народа так и не выходят из состояния стагнации, подобно примитивному обществу, пребывающему в постоянном застое, так как подавляющее большинство представителей любой цивилизации ничем не отличается от человека примитивного общества.
Характерным типом индивида, действия которого превращают примитивное общество в цивилизацию и обусловливают причину роста растущей цивилизации, является «сильная личность», «медиум», «гений», «сверхчеловек»; но в растущем обществе в любой данный момент представители этого типа всегда находятся в меньшинстве. Они лишь дрожжи в общем котле человечества.
Для того чтобы побудить инертное большинство следовать за активным меньшинством, недостаточно лишь силы духа творческой личности. Освоение высоких духовно-нравственных ценностей предполагает способность к восприятию «культурной радиации», свободный мимезис как подражание духовно-нравственному порыву избранных носителей нового.
При сравнении распадающегося общества с растущим становится очевидным, что по мере роста экономической мощи происходит потеря нравственной силы распадающегося общества.
Культурный элемент представляет собой душу, кровь, лимфу, сущность цивилизации; в сравнении с ним экономический и тем более политический планы кажутся искусственными, несущественными, заурядными созданиями природы и движущих сил цивилизации. Как только цивилизация утрачивает внутреннюю силу культурного развития, она немедленно начинает впитывать элементы чужой социальной структуры, с которой она имеет контакты. Для цивилизации, находящейся в поле воздействия чужой культуры, культурное влияние оказывается куда более благодатным и полезным, чем заимствования в экономическом или же политическом плане. Образно выражаясь, политические и экономические подарки, которые щедрой рукой рассыпает вокруг себя распадающаяся цивилизация, оказываются дурными семенами, брошенными в заросшее сорняками поле.
Если культурные границы растущей цивилизации воспринимаются как двери, гостеприимно распахнутые для двустороннего движения, то военные границы распадающейся цивилизации можно сравнить с забором, наглухо перекрывающим входы и выходы.
Цивилизацию, находящуюся в процессе роста, можно определить как цивилизацию, у которой культурные компоненты гармонически сочетаются в единое целое. Распадающуюся цивилизацию можно по этому же принципу определить как цивилизацию, элементы которой рассогласованы. Расщепление культуры, таким образом, – это симптом социального недомогания, причина которого не в том, что цивилизация воздействует на чужое общество, а в том, что она сама пережила надлом и начала распадаться. Компонентами культуры общества являются экономический, политический и собственно культурный элементы. Когда одна культура вторгается в другую, проникающая сила каждого из элементов прямо противоположна его социальной ценности. Так, экономический элемент воспринимается чужой культурой с наибольшей готовностью, за ним следует политика, а на последнем месте оказывается культурный элемент. И в этом причина того, что разложение интегральной культуры кончается социальной катастрофой. Война и торговля – вот два главных канала отношений между распадающейся цивилизацией и ее внешним пролетариатом. Причем господствующая роль принадлежит войне.
Платой за успешную агрессию становится проникновение в культуру победившей цивилизации экзотической культуры ее жертв. Внутренний пролетариат победившего общества с готовностью воспринимает элементы чуждой культуры, в результате чего нравственная пропасть между отчужденным пролетариатом и бывшим доминирующим меньшинством еще более углубляется.
Элементы культуры, вполне безвредные и даже благотворные на родной почве, могут оказаться опасными и разрушительными в чужом социальном контексте. Когда две или более цивилизаций вступают между собой в контакт, они чаще всего обладают разными потенциальными силами. Цивилизация, осознавшая свое превосходство над соседями, не преминет прибегнуть к силе, пока эта сила есть.
Тойнби А. Дж. Постижение истории. М., Прогресс, 1991.С. 38-40, 45-47, 77-81, 119-121, 259-261, 536-540.
- Передмова
- Розділ і. Теоретико-методологічні основи культурології
- Тема 1. Культурологія як галузь наукового знання
- Соціокультурні передумови виникнення культурології
- Предмет культурології та основні культурологічні категорії
- Поліфункціональність культури
- Першоджерела до вивчення теми: г. Риккерт. Науки о природе и науки о культуре
- Бердяев н.А. О культуре
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 2: Релігія та мистецтво в системі культури
- Релігія в соціокультурній системі суспільства
- Основні структурні елементи релігії
- Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя
- Соціокультурні функції мистецтва
- Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та повідомлень:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- 1. Проаналізуйте сутнісні характеристики релігії.
- Тема 3. Культурна динаміка
- Поняття культурної динаміки
- Основні концепції походження культури
- Механізми культурної динаміки
- Схеми культурно- історичного процесу
- Першоджерела до вивчення теми: к.Маркс. Экономическо-философские рукописи 1844 года.
- Л. Мамфорд. Техника и природа человека
- 3. Фрейд. Будущее одной иллюзии
- Неудовлетворенность культурой
- Й.Хейзинга. Об игровых элементах культуры
- Сорокин п.А. Кризис нашего времени
- Гумилев л.Н. Этногенез и биосфера Земли
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 4: Класичні теорії цивілізацій
- Поняття “цивілізація”
- Класичні теорії цивілізацій
- Першоджерела до вивчення теми: о. Шпенглер. Закат Европы.
- Тойнби а. Дж. Постижение истории.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання:
- Тема 5: Культурна ідентифікація
- Проблема культурної ідентифікації в ххі столітті
- Категорії «тип культури», «цінність», «ментальність» як основні засоби вираження культурної ідентифікації
- Першоджерела до вивчення теми: Фромм э.Иметь или быть? Значение различия между обладанием и бытием
- С.Хантингтон. Столкновение цивилизаций.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів і доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 6: Типологія культури
- Поняття культурної типології
- Основні варіанти типології: формаційна, цивілізаційна, релігійна, регіональна,
- Першоджерела до вивчення теми: Леопольд Седар Сенгор. Негритюд: психология африканского негра.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів і доповідей
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Розділ іі. Історичні етапи становлення та розвитку культури
- Тема 7: Первісна культура
- Загальна характеристика та хронологічні рамки первісної культури
- Характерні риси свідомості первісної людини
- Особливості первісного мистецтва
- Першоджерела до вивчення теми: Кессиди ф.Х. Сущность мифа и его отношение к познанию, религии и художественному творчеству.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 8. Давні цивілізації Сходу
- Загальна характеристика давніх цивілізацій
- Культура Давнього Єгипту
- Цивілізація Давньої Месопотамії
- Культура Давнього Китаю та Давньої Індії
- Першоджерела до вивчення теми: к.Ясперс. О мировой истории.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- 1. Проаналізувати концепцію „осьового часу” (за роботою к.Ясперса „Смысл и назначение истории»).
- Тема 9. Антична культура
- Особливості становлення античної культури
- Особливості культури Давньої Греції
- Культура елліністичної епохи
- Культура Давнього Риму
- Античне мистецтво
- Першоджерела до вивчення теми: Кессиди ф.Х. К проблеме греческого чуда
- Вернан ж.-п. Духовный мир полиса
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 10. Культура Середньовіччя
- Соціокультурні характеристики людини Середньовіччя
- Основні субкультури середньовічного суспільства
- Мистецтво європейського Середньовіччя
- Першоджерела до вивчення теми: Жак Ле Гофф. О цивилизации средневекового Запада.
- Хёйзинга й. Осень Средневековья
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 11. Культура Відродження
- Характерні риси ренесансної культури: антропоцентризм, гуманізм
- Суперечливість Ренесансної культури
- Мистецтво Відродження
- Першоджерела до вивчення теми: Пико делла Мирандола. Речь о достоинстве человека.
- Лосев а.Ф. Общая характеристика эпохи Возрождения
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 12. Культура Нового часу.
- Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу
- Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу
- Основні мистецькі напрями Нового часу
- Першоджерела до вивчення теми: Вебер м. Протестантская этика и дух капитализма
- Кант и. Ответ на вопрос: что такое Просвещение?
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів і доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 13. Культура Новітньої епохи
- Особливості сучасного культурного розвитку на зламі хх-ххі століть
- Мистецтво Новітньої епохи
- Мистецтво першої половини хх століття
- Мистецтво постмодернізму
- Проблема діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних процесів
- Першоджерела для вивчення теми: а. Печчеи. О человеческих качествах
- Швейцер а. Этика благоговения перед жизнью
- Тоффлер о. Футурошок
- Швейцер а.А. Культура и этика. Кризис культуры и его духовная причина
- Мукаржовский я. Положение современного искусства
- Емелин в.А. Постмодернизм: проблемы и перспективы.
- Список рекомендованої літератури до і та іі розділів Загальна довідкова і навчальна література:
- Додаткова література до окремих тем: До теми і: Культурологія як галузь наукового знання:
- До теми 2: Релігія та мистецтво в системі культури
- До теми 3: Культурна динаміка
- До теми 4: Класичні теорії цивілізацій
- До теми 5: Культурна ідентифікація
- До теми 6: Типологія культури
- До теми 7: Первісна культура
- До теми 8: Давні цивілазації Сходу
- До теми 9: Антична культура
- До теми 10. Культура Середньовіччя
- До теми 11. Культура Відродження
- До теми 12. Культура Нового часу
- До теми 13. Культура Новітньої епохи
- Глосарій
- Мистецтво
- Розділ ііі. Історичні форми релігії
- Тема 13: Генеза релігії, її ранні форми
- Виникнення та особливості первісних вірувань
- Ранні форми релігії
- План семінарського заняття:
- Теми рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Тема 14: Ранні національні релігії
- Ранні національні релігії
- Релігійні уявлення Давнього Єгипту
- Релігії народів Дворіччя
- Релігія Давньої Греції
- Релігійні вірування давніх римлян
- План семінарського заняття:
- Теми рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Тема 15: Пізні національні релігії
- Зороастризм – стародавня релігія Ірану
- Специфіка індуїзму як національної релігії Індії
- Конфуціанство – національна релігія Китаю
- Іудаїзм – національна монотеїстична релігія
- План семінарського заняття:
- Теми рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Тема 16: Світові релігії
- Основні риси світових релігій
- Буддизм
- Виникнення та еволюція християнства
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Тема 17: Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- Дохристиянські вірування українського народу
- Запровадження християнства в Київській Русі
- Історія православної церкви в Україні
- Сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Глосарій основних релігієзнавчих термінів
- Список рекомендованої літератури до ііi розділу Загальна довідкова і навчальна література:
- Додаткова література до окремих тем: До теми 13 : Генеза релігії, її ранні форми
- До теми 14: Ранні національні релігії
- До теми 15: Пізні національні релігії
- До теми 16: Світові релігії
- До теми 17: Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- Інтернет-ресурси