Вернан ж.-п. Духовный мир полиса
В истории греческой мысли создание полиса — явление чрезвычайной важности. Однако лишь с течением времени он выявит весь свой интеллектуальный и социальный потенциал, пройдя множество этапов развития и обретя самые различные формы. Возникновение полиса, которое, по-видимому, приходится на период с VIII по VII вв. до н. э., явилось знаменательной вехой, подлинным открытием в общественной и культурной жизни эллинов, все преимущество которой они ощутили в полной мере.
Для системы полиса прежде всего характерно необычайное превосходство слова над другими орудиями власти. Слово становится главным образом политическим инструментом, ключом к влиянию в государстве, средством управления и господства над другими. Власть слова греки превратят в божество: сила убеждения по действенности приравнивается к формулам некоторых религиозных обрядов или «изречениям» государя, царственно провозглашающего право, закон. Вместе с тем слово утрачивает ритуальную сущность, претензии на изречение истины. Оно выливается в форму спора, дискуссии, диалога, предполагает наличие публики, к которой оно обращено как к арбитру и которая поднятием рук выносит решение в последней инстанции. По силе убежденности одной из двух речей определяется победа одного оратора над другим.
Все представляющие общий интерес вопросы, урегулирование которых ранее входило в функцию государя теперь подчиняются силе ораторского искусства и решаются в результате прений. Следовательно, возникает необходимость составления речей, имеющих четко отточенную форму антитетических доказательств. Таким образом, устанавливается тесная связь и взаимозависимость между политикой и логосом (словом). Политическое искусство состоит, по сути дела, в умении владеть речью; и логос с самого начала осознает себя, свои правила, свою эффективность через политическую функцию. Исторически именно риторика и софистика, анализирующие формы речи как орудия победы в дебатах, разгоравшихся на собраниях и в судебных процессах, открыли путь исследованиям Аристотеля, который наряду с техникой убеждения определил правила доказательства и противопоставил логику истины, свойственную теоретическому знанию, логике вероятного или правдоподобного, присущей случайным спорам и обыденной практике.
Второй отличительной чертой полиса является полная публичность наиболее важных проявлений общественной жизни. Более того, можно сказать, что полис существует лишь в той мере, в какой высвобождается общественная сфера, в процессе противопоставления общественных интересов личным: открытые судебные процедуры противостоят тайному делопроизводству; различные формы действий и процедур в масштабах государства, ранее составлявшие исключительную привилегию басилевса или знатных родов, ставятся под контроль всех граждан. Этот процесс демократизации и установления открытого характера процедур будет иметь в интеллектуальном плане решающие последствия. Становление греческой культуры сопровождается открытием все более широкому кругу людей и в конце концов всему демосу доступа в духовный мир, бывший ранее привилегией военной аристократии и духовенства (эпические произведения Гомера — первый пример такого рода процесса: придворная поэзия, звучавшая в залах дворца, вышла за его стены, распространилась среди народа и обрела статус поэзии празднеств, став, таким образом, важным элементом общей культуры).
Знания, нравственные ценности, техника мышления выносятся на площадь, подвергаются критике и оспариванию. Как залог власти, они не являются более тайной фамильных традиций; их обнародование влечет за собой различные истолкования, интерпретации, возражения, страстные споры. Отныне дискуссия, аргументация, полемика становятся правилами как интеллектуальной, так и политической игры. Постоянный контроль со стороны общества осуществляется как над творениями духа, так и над государственными учреждениями. В противоположность абсолютной власти царя, закон полиса требует, чтобы и те, и другие в равной мере подлежали «отчетности». Законы больше не навязываются силой личного или религиозного авторитета: они должны доказать свою правильность с помощью диалектической аргументации.
В рамках полиса именно слово являлось инструментом политической жизни; письменность в собственно интеллектуальном плане начинает служить средством общей культуры и позволяет в полной мере распространять знания, которые ранее были уделом немногих или находились под запретом. Заимствованная у финикийцев и модифицированная для более точной транскрипции греческой речи, письменность стала удовлетворять потребности распространения знаний почти так же, как и разговорная речь. Наиболее древние известные нам записи с помощью греческого алфавита свидетельствуют о том, что начиная с VIII в. до н. э. письменность не предполагает больше специального умения, доступного только писцам, но получает широкое и свободное распространение среди народа. Наряду со ставшим традиционным чтением наизусть текстов Гомера или Гесиода письменность составит основной элемент греческого образования и воспитания (раideiа). (C.68-71).
Становление полиса, рождение философии — весьма тесные связи между этими явлениями объясняют возникновение рациональной мысли, истоки которой восходят к социальным структурам и складу мышления, присущим греческому полису. В Греции разум с самого начала получил свое выражение, конституировался и сформировался именно в политическом плане. Социальный опыт стал у греков предметом позитивного размышления, ибо в полисе он подлежал публичным дебатам, аргументированному обсуждению. Закат мифа можно датировать с того момента, когда греческие мудрецы стали обсуждать социальный строй, попытались определить его суть, объяснить его в формулах, доступных пониманию человека, использовать для этой цели количественные представления числа и меры. Таким образом возникла и определилась собственно политическая мысль, чуждая религии, имеющая свой словарь, понятия, принципы, теоретические положения. Эта мысль наложила глубокий отпечаток на умонастроение античного человека. Она характеризует цивилизацию, которая на протяжении всего своего существования не переставала рассматривать общественную жизнь как кульминацию человеческой деятельности. Для грека человек неотделим от гражданина; размышление является привилегией свободных людей, которые взаимосвязанно проявляют свой разум и осуществляют свои гражданские права и обязанности. Кроме того, осознавая себя гражданином, человек одновременно ориентирует и формирует свою деятельность в других областях. Зародившаяся в Милете философия глубоко укоренилась в этой политической мысли, фундаментальные интересы которой она выражала и у которой она частично заимствовала свой словарь.
Греческий разум формировался не столько в ходе обращения людей с объектами, сколько во взаимоотношениях самих людей.
Он развивался не столько в связи с техникой, посредством которой воздействуют на внешний мир, сколько благодаря технике, которая воздействует на других и основным средством которой служит язык, а именно: политике, риторике, дидактике. Иначе говоря, греческий разум был устремлен на воспитание, совершенствование и образование людей, а не на преобразование природы. Во всех своих достоинствах и недостатках он — дитя полиса.
Вернан Ж.-П. Происхождение древнегреческой мысли. М., 1988. С.156-159.
- Передмова
- Розділ і. Теоретико-методологічні основи культурології
- Тема 1. Культурологія як галузь наукового знання
- Соціокультурні передумови виникнення культурології
- Предмет культурології та основні культурологічні категорії
- Поліфункціональність культури
- Першоджерела до вивчення теми: г. Риккерт. Науки о природе и науки о культуре
- Бердяев н.А. О культуре
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 2: Релігія та мистецтво в системі культури
- Релігія в соціокультурній системі суспільства
- Основні структурні елементи релігії
- Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя
- Соціокультурні функції мистецтва
- Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та повідомлень:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- 1. Проаналізуйте сутнісні характеристики релігії.
- Тема 3. Культурна динаміка
- Поняття культурної динаміки
- Основні концепції походження культури
- Механізми культурної динаміки
- Схеми культурно- історичного процесу
- Першоджерела до вивчення теми: к.Маркс. Экономическо-философские рукописи 1844 года.
- Л. Мамфорд. Техника и природа человека
- 3. Фрейд. Будущее одной иллюзии
- Неудовлетворенность культурой
- Й.Хейзинга. Об игровых элементах культуры
- Сорокин п.А. Кризис нашего времени
- Гумилев л.Н. Этногенез и биосфера Земли
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 4: Класичні теорії цивілізацій
- Поняття “цивілізація”
- Класичні теорії цивілізацій
- Першоджерела до вивчення теми: о. Шпенглер. Закат Европы.
- Тойнби а. Дж. Постижение истории.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання:
- Тема 5: Культурна ідентифікація
- Проблема культурної ідентифікації в ххі столітті
- Категорії «тип культури», «цінність», «ментальність» як основні засоби вираження культурної ідентифікації
- Першоджерела до вивчення теми: Фромм э.Иметь или быть? Значение различия между обладанием и бытием
- С.Хантингтон. Столкновение цивилизаций.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів і доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 6: Типологія культури
- Поняття культурної типології
- Основні варіанти типології: формаційна, цивілізаційна, релігійна, регіональна,
- Першоджерела до вивчення теми: Леопольд Седар Сенгор. Негритюд: психология африканского негра.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів і доповідей
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Розділ іі. Історичні етапи становлення та розвитку культури
- Тема 7: Первісна культура
- Загальна характеристика та хронологічні рамки первісної культури
- Характерні риси свідомості первісної людини
- Особливості первісного мистецтва
- Першоджерела до вивчення теми: Кессиди ф.Х. Сущность мифа и его отношение к познанию, религии и художественному творчеству.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 8. Давні цивілізації Сходу
- Загальна характеристика давніх цивілізацій
- Культура Давнього Єгипту
- Цивілізація Давньої Месопотамії
- Культура Давнього Китаю та Давньої Індії
- Першоджерела до вивчення теми: к.Ясперс. О мировой истории.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- 1. Проаналізувати концепцію „осьового часу” (за роботою к.Ясперса „Смысл и назначение истории»).
- Тема 9. Антична культура
- Особливості становлення античної культури
- Особливості культури Давньої Греції
- Культура елліністичної епохи
- Культура Давнього Риму
- Античне мистецтво
- Першоджерела до вивчення теми: Кессиди ф.Х. К проблеме греческого чуда
- Вернан ж.-п. Духовный мир полиса
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 10. Культура Середньовіччя
- Соціокультурні характеристики людини Середньовіччя
- Основні субкультури середньовічного суспільства
- Мистецтво європейського Середньовіччя
- Першоджерела до вивчення теми: Жак Ле Гофф. О цивилизации средневекового Запада.
- Хёйзинга й. Осень Средневековья
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 11. Культура Відродження
- Характерні риси ренесансної культури: антропоцентризм, гуманізм
- Суперечливість Ренесансної культури
- Мистецтво Відродження
- Першоджерела до вивчення теми: Пико делла Мирандола. Речь о достоинстве человека.
- Лосев а.Ф. Общая характеристика эпохи Возрождения
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 12. Культура Нового часу.
- Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу
- Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу
- Основні мистецькі напрями Нового часу
- Першоджерела до вивчення теми: Вебер м. Протестантская этика и дух капитализма
- Кант и. Ответ на вопрос: что такое Просвещение?
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів і доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 13. Культура Новітньої епохи
- Особливості сучасного культурного розвитку на зламі хх-ххі століть
- Мистецтво Новітньої епохи
- Мистецтво першої половини хх століття
- Мистецтво постмодернізму
- Проблема діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних процесів
- Першоджерела для вивчення теми: а. Печчеи. О человеческих качествах
- Швейцер а. Этика благоговения перед жизнью
- Тоффлер о. Футурошок
- Швейцер а.А. Культура и этика. Кризис культуры и его духовная причина
- Мукаржовский я. Положение современного искусства
- Емелин в.А. Постмодернизм: проблемы и перспективы.
- Список рекомендованої літератури до і та іі розділів Загальна довідкова і навчальна література:
- Додаткова література до окремих тем: До теми і: Культурологія як галузь наукового знання:
- До теми 2: Релігія та мистецтво в системі культури
- До теми 3: Культурна динаміка
- До теми 4: Класичні теорії цивілізацій
- До теми 5: Культурна ідентифікація
- До теми 6: Типологія культури
- До теми 7: Первісна культура
- До теми 8: Давні цивілазації Сходу
- До теми 9: Антична культура
- До теми 10. Культура Середньовіччя
- До теми 11. Культура Відродження
- До теми 12. Культура Нового часу
- До теми 13. Культура Новітньої епохи
- Глосарій
- Мистецтво
- Розділ ііі. Історичні форми релігії
- Тема 13: Генеза релігії, її ранні форми
- Виникнення та особливості первісних вірувань
- Ранні форми релігії
- План семінарського заняття:
- Теми рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Тема 14: Ранні національні релігії
- Ранні національні релігії
- Релігійні уявлення Давнього Єгипту
- Релігії народів Дворіччя
- Релігія Давньої Греції
- Релігійні вірування давніх римлян
- План семінарського заняття:
- Теми рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Тема 15: Пізні національні релігії
- Зороастризм – стародавня релігія Ірану
- Специфіка індуїзму як національної релігії Індії
- Конфуціанство – національна релігія Китаю
- Іудаїзм – національна монотеїстична релігія
- План семінарського заняття:
- Теми рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Тема 16: Світові релігії
- Основні риси світових релігій
- Буддизм
- Виникнення та еволюція християнства
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Тема 17: Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- Дохристиянські вірування українського народу
- Запровадження християнства в Київській Русі
- Історія православної церкви в Україні
- Сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Глосарій основних релігієзнавчих термінів
- Список рекомендованої літератури до ііi розділу Загальна довідкова і навчальна література:
- Додаткова література до окремих тем: До теми 13 : Генеза релігії, її ранні форми
- До теми 14: Ранні національні релігії
- До теми 15: Пізні національні релігії
- До теми 16: Світові релігії
- До теми 17: Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- Інтернет-ресурси