Першоджерела до вивчення теми: Жак Ле Гофф. О цивилизации средневекового Запада.
Ментальность, мир эмоций, формы поведения (Х-XIII вв.)
Чувство неуверенности – вот что влияло на умы и души людей Средневековья и определяло их поведение. Неуверенность в материальной обеспеченности и неуверенность духовная; церковь видела спасение от этой неуверенности лишь в одном: в солидарности членов каждой общественной группы, в предотвращении разрыва связей внутри этих групп вследствие возвышения или падения того или иного из них. Эта лежавшая в основе всего неуверенность в конечном счете была неуверенностью в будущей жизни, блаженство в которой никому не было обещано наверняка и не гарантировалось в полной мере ни добрыми делами, ни благоразумным поведением. Творимые дьяволом опасности погибели казались столь многочисленными, а шансы на спасение столь ничтожными, что страх неизбежно преобладал над надеждой.
Именно в природных бедствиях средневековый человек находил образы для выражения и оценки духовных реальностей, и историк имеет основания говорить, что продуктивность умственной деятельности казалась средневековому человечеству такой же низкой, что и продуктивность его сельскохозяйственной деятельности. Итак, ментальность, эмоции, поведение формировались в первую очередь в связи с потребностью в самоуспокоении.
Прежде всего хотелось опереться на прошлое, на опыт предшественников. Подобно тому как Ветхий завет предшествует Новому и служит основанием для него, поведение древних должно было обосновывать поведение людей нынешних. Если и можно было предположить что-то определенное, так только то, что могло найти подтверждение в прошлом. Особенное значение придавалось тем, кого считали авторитетами. Конечно, именно в теологии, наивысшей из наук, практика ссылок на авторитеты нашла свое наивысшее воплощение, но и она, став основой всей духовной и интеллектуальной жизни, была строго регламентирована. Высшим авторитетом являлось Писание; к нему прибавлялся авторитет отцов церкви. На практике этот всеобщий авторитет воплощался в цитатах, которые как бы превращались в «достоверные» точки зрения и сами начинали в конце концов играть роль «авторитетов». Как бы то ни было, ссылка на то, что то или иное высказывание заимствовано из прошлого, была в средние века почти обязательна. Новшество считалось грехом. Это касалось и технического прогресса, и интеллектуального прогресса. Изобретать считалось безнравственным.
К доказательству авторитетом, то есть доказанной древностью, прибавлялось доказательство чудом. Средневековые умы привлекало совсем не то, что можно было наблюдать и подтвердить естественным законом, регулярно происходящим повторением, а как раз, наоборот, то, что было необычно, сверхъестественно или, уж во всяком случае, ненормально. Даже наука более охотно избирала своим предметом что-то исключительное, чудеса. Землетрясения, кометы, затмения – вот сюжеты, достойные удивления и исследования. Средневековые искусство и наука шли к человеку странным путем, изобиловавшим чудовищами.
По всей вероятности, доказательство чудом стало сначала употребляться для определения святости, которая сама по себе исключительна. Когда в начале ХIV в. регламентировалась процедура канонизации, в нее включили обязательное требование наличия специальных записей о чудесах, совершенных кандидатом. Но Бог ведь творит чудеса не только через посредство святых.
Чудеса могли случиться в жизни каждого – вернее, в критические моменты жизни всякого, кто в силу той или иной причины сподобился вмешательства сверхъестественных сил. Однако главным доказательством истины посредством чуда служил так называемый Божий Суд. «Бог на стороне правого» – эта прекрасная формула узаконивала один из самых варварских обычаев Средневековья.
Большое место занимало мышление символами не только в теологии, в литературе и в искусстве средневекового Запада, но и во всем его ментальном оснащении. Символизм был универсален, мыслить – означало вечно открывать скрытые значения, непрерывно «священнодействовать». Природа виделась огромным хранилищем символов. Элементы различных природных классов – деревья в лесу символов. Минералы, растения, животные – все символично, и традиция довольствовалась тем, что некоторым из них давала преимущество перед другими. Среди минералов это были драгоценные камни, вид которых поражал зрение, воскрешая миф богатства. Среди растительности это те растения и цветы, которые упоминаются в Библии, среди животных – это экзотические, легендарные существа, звери-чудовища, удовлетворявшие тягу средневековых людей к экстравагантному.
У камней и цветов символический смысл совмещался с их благотворными или пагубными свойствами. Животный мир чаще всего виделся как сфера зла. Страус, откладывающий яйца в песок и забывающий их высиживать, – таков был образ грешника, не помнящего долга перед Богом. Козел символизировал сластолюбие, скорпион, кусающий хвостом, воплощал в себе лживость. Символика, связанная с собакой, раздваивалась, включая в себя античную традицию, в котором она была символом нечистого, и тенденцию феодального общества к реабилитации собаки как животного благородного, необходимого спутника сеньора на охоте, как символа верности, самой возвышенной из феодальных добродетелей. Но настоящими обличьями дьявола выступали фантастические звери, имевшие сатанинское происхождение: все эти аспиды, василиски, драконы, грифоны.
Средневековая символика нашла исключительно широкое поле для применения в самом строении религиозной архитектуры. И круглая, и крестообразная форма являлись образами совершенства. Круглая форма несла в себе завершенность круга. Форма, базирующаяся на квадрате, обозначала четыре основных направления, символизировавших вселенную. И в том, и в другом случае церковь олицетворяла микрокосм.
Удовлетворив свою первейшую потребность – в пище, средневековые люди имели очень немного. Но, мало заботясь о благосостоянии, они всем готовы были пожертвовать, если только это было в их власти, ради видимости. Их единственной глубокой и бескорыстной радостью был праздник и игра, хотя у великих и сильных и праздник тоже являлся хвастовством и выставлением себя напоказ. Замок, церковь, город – все служило театральными декорациями. В церкви праздником были религиозные церемонии, а из литургических драм уже просто получался театр. В замке один за другим следовали банкеты, турниры, выступления труверов, жонглеров, танцовщиков. поводырей медведей. На городских площадях устраивали подмостки для игр и представлений.
В этом сумасшедшем обществе особое очарование имела игра. Турниры и военный спорт выражали самую суть жизни рыцарей; фольклорные праздники - существование сельских общин. Даже церкви пришлось примириться с тем, что ее изображали в маскараде Праздника дураков. И особенно увлекали все слои общества музыка, песня, танец. Церковное пение, замысловатые танцы в замках, народные пляски крестьян. Все средневековое общество забавлялось самим собою. Средневековые люди обретали забвение, чувство уверенности и внутренней свободы в музыке, которая пронизывала их жизнь. Они ликовали.
Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М., 1992. С. 302, 307-316, 336-337.
- Передмова
- Розділ і. Теоретико-методологічні основи культурології
- Тема 1. Культурологія як галузь наукового знання
- Соціокультурні передумови виникнення культурології
- Предмет культурології та основні культурологічні категорії
- Поліфункціональність культури
- Першоджерела до вивчення теми: г. Риккерт. Науки о природе и науки о культуре
- Бердяев н.А. О культуре
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 2: Релігія та мистецтво в системі культури
- Релігія в соціокультурній системі суспільства
- Основні структурні елементи релігії
- Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя
- Соціокультурні функції мистецтва
- Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та повідомлень:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- 1. Проаналізуйте сутнісні характеристики релігії.
- Тема 3. Культурна динаміка
- Поняття культурної динаміки
- Основні концепції походження культури
- Механізми культурної динаміки
- Схеми культурно- історичного процесу
- Першоджерела до вивчення теми: к.Маркс. Экономическо-философские рукописи 1844 года.
- Л. Мамфорд. Техника и природа человека
- 3. Фрейд. Будущее одной иллюзии
- Неудовлетворенность культурой
- Й.Хейзинга. Об игровых элементах культуры
- Сорокин п.А. Кризис нашего времени
- Гумилев л.Н. Этногенез и биосфера Земли
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 4: Класичні теорії цивілізацій
- Поняття “цивілізація”
- Класичні теорії цивілізацій
- Першоджерела до вивчення теми: о. Шпенглер. Закат Европы.
- Тойнби а. Дж. Постижение истории.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання:
- Тема 5: Культурна ідентифікація
- Проблема культурної ідентифікації в ххі столітті
- Категорії «тип культури», «цінність», «ментальність» як основні засоби вираження культурної ідентифікації
- Першоджерела до вивчення теми: Фромм э.Иметь или быть? Значение различия между обладанием и бытием
- С.Хантингтон. Столкновение цивилизаций.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів і доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 6: Типологія культури
- Поняття культурної типології
- Основні варіанти типології: формаційна, цивілізаційна, релігійна, регіональна,
- Першоджерела до вивчення теми: Леопольд Седар Сенгор. Негритюд: психология африканского негра.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів і доповідей
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Розділ іі. Історичні етапи становлення та розвитку культури
- Тема 7: Первісна культура
- Загальна характеристика та хронологічні рамки первісної культури
- Характерні риси свідомості первісної людини
- Особливості первісного мистецтва
- Першоджерела до вивчення теми: Кессиди ф.Х. Сущность мифа и его отношение к познанию, религии и художественному творчеству.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 8. Давні цивілізації Сходу
- Загальна характеристика давніх цивілізацій
- Культура Давнього Єгипту
- Цивілізація Давньої Месопотамії
- Культура Давнього Китаю та Давньої Індії
- Першоджерела до вивчення теми: к.Ясперс. О мировой истории.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- 1. Проаналізувати концепцію „осьового часу” (за роботою к.Ясперса „Смысл и назначение истории»).
- Тема 9. Антична культура
- Особливості становлення античної культури
- Особливості культури Давньої Греції
- Культура елліністичної епохи
- Культура Давнього Риму
- Античне мистецтво
- Першоджерела до вивчення теми: Кессиди ф.Х. К проблеме греческого чуда
- Вернан ж.-п. Духовный мир полиса
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 10. Культура Середньовіччя
- Соціокультурні характеристики людини Середньовіччя
- Основні субкультури середньовічного суспільства
- Мистецтво європейського Середньовіччя
- Першоджерела до вивчення теми: Жак Ле Гофф. О цивилизации средневекового Запада.
- Хёйзинга й. Осень Средневековья
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 11. Культура Відродження
- Характерні риси ренесансної культури: антропоцентризм, гуманізм
- Суперечливість Ренесансної культури
- Мистецтво Відродження
- Першоджерела до вивчення теми: Пико делла Мирандола. Речь о достоинстве человека.
- Лосев а.Ф. Общая характеристика эпохи Возрождения
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 12. Культура Нового часу.
- Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу
- Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу
- Основні мистецькі напрями Нового часу
- Першоджерела до вивчення теми: Вебер м. Протестантская этика и дух капитализма
- Кант и. Ответ на вопрос: что такое Просвещение?
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів і доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 13. Культура Новітньої епохи
- Особливості сучасного культурного розвитку на зламі хх-ххі століть
- Мистецтво Новітньої епохи
- Мистецтво першої половини хх століття
- Мистецтво постмодернізму
- Проблема діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних процесів
- Першоджерела для вивчення теми: а. Печчеи. О человеческих качествах
- Швейцер а. Этика благоговения перед жизнью
- Тоффлер о. Футурошок
- Швейцер а.А. Культура и этика. Кризис культуры и его духовная причина
- Мукаржовский я. Положение современного искусства
- Емелин в.А. Постмодернизм: проблемы и перспективы.
- Список рекомендованої літератури до і та іі розділів Загальна довідкова і навчальна література:
- Додаткова література до окремих тем: До теми і: Культурологія як галузь наукового знання:
- До теми 2: Релігія та мистецтво в системі культури
- До теми 3: Культурна динаміка
- До теми 4: Класичні теорії цивілізацій
- До теми 5: Культурна ідентифікація
- До теми 6: Типологія культури
- До теми 7: Первісна культура
- До теми 8: Давні цивілазації Сходу
- До теми 9: Антична культура
- До теми 10. Культура Середньовіччя
- До теми 11. Культура Відродження
- До теми 12. Культура Нового часу
- До теми 13. Культура Новітньої епохи
- Глосарій
- Мистецтво
- Розділ ііі. Історичні форми релігії
- Тема 13: Генеза релігії, її ранні форми
- Виникнення та особливості первісних вірувань
- Ранні форми релігії
- План семінарського заняття:
- Теми рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Тема 14: Ранні національні релігії
- Ранні національні релігії
- Релігійні уявлення Давнього Єгипту
- Релігії народів Дворіччя
- Релігія Давньої Греції
- Релігійні вірування давніх римлян
- План семінарського заняття:
- Теми рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Тема 15: Пізні національні релігії
- Зороастризм – стародавня релігія Ірану
- Специфіка індуїзму як національної релігії Індії
- Конфуціанство – національна релігія Китаю
- Іудаїзм – національна монотеїстична релігія
- План семінарського заняття:
- Теми рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Тема 16: Світові релігії
- Основні риси світових релігій
- Буддизм
- Виникнення та еволюція християнства
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Тема 17: Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- Дохристиянські вірування українського народу
- Запровадження християнства в Київській Русі
- Історія православної церкви в Україні
- Сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Глосарій основних релігієзнавчих термінів
- Список рекомендованої літератури до ііi розділу Загальна довідкова і навчальна література:
- Додаткова література до окремих тем: До теми 13 : Генеза релігії, її ранні форми
- До теми 14: Ранні національні релігії
- До теми 15: Пізні національні релігії
- До теми 16: Світові релігії
- До теми 17: Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- Інтернет-ресурси