Емелин в.А. Постмодернизм: проблемы и перспективы.
В настоящее время в отношении к постмодернизму наблюдается широкий спектр противоречивых позиций – начиная от полного отрицания существования этого социокультурного явления и заканчивая попытками тотальной "постмодернизации" всего общества
Утверждение постмодернистского мировоззрения – это длительный, начавшийся в конце шестидесятых и не завершившийся до сих пор процесс. Причем процесс далеко не однозначный, разноплановый, вызывающий самые противоречивые оценки и споры, что, собственно говоря, характерно для постмодернистского сознания. В процессе создания концепции постмодернизма участвуют литераторы, философы, архитекторы, социологи, искусствоведы, и даже религиозные деятели, все они, скрещивая и противопоставляя, порой парадоксальным образом, самые различные области гуманитарных знаний, пытаются в эклектической пестроте новейшей культуры установить "сложнейший порядок хаоса". Становление постмодернистского мировоззрения можно будет считать завершенным тогда, когда его категории из теоретических конструкций, доступных интеллектуалам, превратятся в навыки мышления и умонастроения широких слоев населения. В настоящее время постмодернистский дискурс постепенно охватывает все новые области социокультурного пространства, тем не менее, значительная его часть по-прежнему остается под властью модернистских идей. В общем, в этом нет ничего плохого, и как отмечал Вольфганг Велш, постмодерн – это не антимодерн, ибо он включает в себя модерн . Но включает он его наряду с другими парадигмами, ни одна из которых не является привилегированной и все они находятся в непрекращающейся конкуренции. В этом плюрализме и заключается сама суть постмодернизма.
К сожалению, в наши дни модернистские по своему духу идеи существуют не только в сознании философов, многие реальные геополитические события указывают, что с утверждением постмодернистского образа мысли и действия далеко не все в порядке. Когда наиболее развитые страны стремятся к мировой гегемонии, навязывая свои правила игры не только экономическими, но откровенно силовыми методами, когда торжествует непримиримый исламистский фундаментализм, отрицая любые альтернативы, когда вновь растут военные бюджеты и разгораются межнациональные конфликты, говорить о том, что постмодернизм окончательно утвердился в сознании людей, становится слишком самонадеянным. Бесспорно, эти факторы нельзя сбрасывать со счета, и хотя они и идут вразрез с постмодернистским мэйнстримом, все-таки не стоит говорить, что постмодернизм умер, едва успев родиться. Попытки подчинить социально-политическую реальность единым правилам игры, как показывает практика, никогда не завершаются успехом. Реальность, будь то общество или природа, противится любым навязываемым ей ограничениям, она всегда сбрасывает с себя оковы чуждых ей предписаний, и, не укладываясь в их прокрустово ложе, все равно рано или поздно возвращается на круги своя. Постмодернизм – это неоднозначное, гетерогенное явление, имеющее как положительные, так и отрицательные стороны. Сегодняшнее состояние постмодернизма – это состояние рефлексии, цель которой выявить пропорции между конструктивными и деструктивными веяниями и обозначить пути преодоления всего негативного, что потенциально содержит постмодернизм.
Проблема равнозначности различных ценностных ориентаций выводит на другую задачу, решение которой придется искать постмодернистской философии, а именно, на поиск ориентиров, которые позволили бы прожить индивиду полноценную, содержательную жизнь, оградив его от бессмысленного блуждания в бесконечном лабиринте возможностей. Современный человек подобен покупателю в гигантском супермаркете, который так растерялся среди огромного количества прилавков, товаров, вывесок и продавцов, что позабыл где вход и не уже в силах понять где выход. Специфика эпохи постмодерна заключается в том, что она выходит на высшую точку сложности, дальше которой идти просто некуда. А если большей сложности просто уже изобрести нельзя, то, по-видимому, стремиться нужно к простоте, то есть к устоявшимся, опробованным, а главное, обозримых и соизмеримых с человеком вещам . В данном контексте речь не идет о том, что нужно отбросить все, что олицетворяет сложность нынешнего технотронного мира, и возвратиться к традиционным понятиям. Мы не можем отмахнуться от всех достижений цивилизации, результатом которых и стал наш окончательно запутавшийся мир, но, в тоже время, необходимо заново обрести простую и ясную систему ценностей. И как раз сейчас, на новом этапе развития постмодернистская мысль, оставив позади искушения тотальной деконструкции, обращается к, казалось бы, навсегда оставленным в прошлом Модерна, гуманистическим традициям. Но в возвращаемом в постмодернистской интерпретации гуманизме уже нет места универсальной этике, диктующей определенную модель поведения, скорее, упор делается на гарантированности неприкосновенности общегуманистических ценностей.
Вопрос о жизненных ориентирах в постсовременной действительности выводит нас на другую задачу: как добиться органичного сочетания новейших технологий информационного общества с духовными, гуманистическими ценностями. Очевидно, что реальность конца ХХ века настолько "виртуализировалась", что образ человека растворился в бесконечном мерцании симулякров на экранах телевизоров и мониторах компьютеров. На нынешнем уровне развития соотнесенность техники с действительностью становится все более призрачной, ее отличительной чертой становится симуляция, кажимость. Налицо процесс так называемого одухотворения, дематериализации науки и техники в том смысле, что в них возрастает роль вымышленного, воображаемого. Но не стоит видеть в этом только положительные стороны, ведь имитация действительности с помощью ультрасовременных технологий может привести вместо обогащения реальности к полной ее потере. При этом сами по себе вещи, окружающие человека, становятся ему все менее понятными: нам трудно помыслить, что происходит внутри процессора компьютера, как работает лазерный проигрыватель и находит свою волну сотовый телефон, а тем более представить бесконечность паутины информационных сетей. Но несмотря на эту непонятность, мы уже не можем обходиться без технологических новинок, особенно тех, которые обеспечивают доступ в информационное пространство. Люди конца ХХ века оказались в какой-то мере заложниками созданных ими творений, ведь если лишить их возможности пользования устройствами, так или иначе обеспечивающими получение информации (ТВ, компьютер, телефон и т.п.), то это может стать причиной сильнейшего стресса и фрустрации. Таким образом, вещи становятся посредниками между человеком и реальностью, и здесь нужно четко обозначить грань, дабы избежать Сциллы полного отказа от услуг техники и Харибды полного в ней растворения. Именно поэтому одна из главнейших задач постмодернистской философии – это анализ роли информационных технологий в современном обществе. Важность этой задачи диктуется определяющим характером информационной деятельности для данной стадии развития цивилизации. Мы считаем, что постмодернистская мысль призвана продемонстрировать, как возможно сохранить общегуманистические ценности в стремительно меняющемся мире электроники и информатики. От того, насколько она справится с этой задачей, во многом будет зависеть, станет ли постмодернизм мировоззрением будущего.
Емелин В.А. http://emeline.narod.ru/problems.htm
План семінарського заняття:
1. Основні тенденції культурного розвитку ХХ століття:
а) загальна характеристика глобальних проблем;
б) зміна ціннісних орієнтирів в умовах ринкової економіки;
в) глобалізація та її суттєві риси, різні підходи до її оцінки.
2. Феномен масової культури і її характерні риси.
3. Мистецтво ХХ століття:
а) модерністські течії;
б) постмодерністське мистецтво.
4. Діалог культур як імператив сьогодення.
Тематика рефератів та доповідей:
1. Європейська культура: досягнення та проблеми.
2. Масова культура - феномен ХХ століття.
3. Сучасна і майбутня техніка: могутність чи загроза?
4. Техногенна цивілізація: основні характеристики.
5. Техніка як феномен культури.
6. Роль інформаційних технологій в розвитку людства.
7. Модернізм і постмодернізм: наслідування чи заперечення?
8. Інформаційний вибух і травма постмодернізму.
9. Особливості мистецтва постмодернізму.
10. Розвиток кінематографу у ХХ столітті.
11. Глобальні проблеми сучасності і перспективи їх вирішення.
12. Суперечливий характер глобалізації: сподівання та побоювання.
13. С.Гантінгтон про взаємодію цивілізацій.
14. Діалог культур – імператив сьогодення.
ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:
1. Охарактеризуйте погляди А.Печчеї на загрози, пов’язані з ростом технічної могутності людини (за роботою “Человеческие качества”).
2. Дайте характеристку поглядам А.Швейцера щодо пріоритету духовних цінностей над матеріальними (за роботою “Культура и этика”).
3. Проаналізуйте сутність проблем, породжених швидкими темпами науково-технічного прогресу (за роботою О.Тоффлера “Футурошок”).
4. Як Ви вважаєте, що очікує людство: зближення чи зіткнення цивілізацій? Чи згодні Ви з точкою зору С.Хантінгтона?
5. Чому глобальні проблеми виникли лише в XX ст.? Обгрунтуйте свою позицію.
6. Які чинники, на Вашу думку, визначають суперечливий характер розвитку науки і техніки в ХХ столітті? Обгрунтуйте Вашу точку зору.
7. Проаналізувати, в чому полягає суперечливість і неоднозначність процесу глобалізації.
8. Чи зможе людство відмовитись від сучасних благ цивілізації і повернутись в лоно природи? Обгрунтуйте свою відповідь.
9. Проаналізуйте, як співвідносяться поняття “модернізм” та “постмодернізм”.
10. Розкрити, в чому полягає плюралізм культури постмодерну.
11. Охарактеризувати основні ознаки мистецтва постмодернізму.
12. Що, на Вашу думку, дає підстави М.Епштейну стверджувати, що ХХ століття – «цивілізація протезів» (за роботою М.Епштейна «Інформаційний вибух і травма постмодернізму»).
13. Пояснити думку М.Епштейна: «Между человеком и человечеством становится все меньше общего, так что смысла лишается сама корневая связь этих двух слов» (за роботою М.Епштейна «Інформаційний вибух і травма постмодернізму»).
14. Охарактеризувати вплив віртуального характеру культури ХХ століття на людину і суспільство (за статтею Ємеліна В.А. «Постмодернізм: проблеми і перспективи»).
15. Дати характеристику основних напрямків мистецтва другої половини ХХ століття.
14. Визначте особливості сучасного мистецтва (за роботою Яна Мукаржовського “Положение современного искусства”).
15. Обгрунтуйте ствердження, що діалог культур є необхідною умовою виживання людства.
- Передмова
- Розділ і. Теоретико-методологічні основи культурології
- Тема 1. Культурологія як галузь наукового знання
- Соціокультурні передумови виникнення культурології
- Предмет культурології та основні культурологічні категорії
- Поліфункціональність культури
- Першоджерела до вивчення теми: г. Риккерт. Науки о природе и науки о культуре
- Бердяев н.А. О культуре
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 2: Релігія та мистецтво в системі культури
- Релігія в соціокультурній системі суспільства
- Основні структурні елементи релігії
- Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя
- Соціокультурні функції мистецтва
- Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та повідомлень:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- 1. Проаналізуйте сутнісні характеристики релігії.
- Тема 3. Культурна динаміка
- Поняття культурної динаміки
- Основні концепції походження культури
- Механізми культурної динаміки
- Схеми культурно- історичного процесу
- Першоджерела до вивчення теми: к.Маркс. Экономическо-философские рукописи 1844 года.
- Л. Мамфорд. Техника и природа человека
- 3. Фрейд. Будущее одной иллюзии
- Неудовлетворенность культурой
- Й.Хейзинга. Об игровых элементах культуры
- Сорокин п.А. Кризис нашего времени
- Гумилев л.Н. Этногенез и биосфера Земли
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 4: Класичні теорії цивілізацій
- Поняття “цивілізація”
- Класичні теорії цивілізацій
- Першоджерела до вивчення теми: о. Шпенглер. Закат Европы.
- Тойнби а. Дж. Постижение истории.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання:
- Тема 5: Культурна ідентифікація
- Проблема культурної ідентифікації в ххі столітті
- Категорії «тип культури», «цінність», «ментальність» як основні засоби вираження культурної ідентифікації
- Першоджерела до вивчення теми: Фромм э.Иметь или быть? Значение различия между обладанием и бытием
- С.Хантингтон. Столкновение цивилизаций.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів і доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 6: Типологія культури
- Поняття культурної типології
- Основні варіанти типології: формаційна, цивілізаційна, релігійна, регіональна,
- Першоджерела до вивчення теми: Леопольд Седар Сенгор. Негритюд: психология африканского негра.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів і доповідей
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Розділ іі. Історичні етапи становлення та розвитку культури
- Тема 7: Первісна культура
- Загальна характеристика та хронологічні рамки первісної культури
- Характерні риси свідомості первісної людини
- Особливості первісного мистецтва
- Першоджерела до вивчення теми: Кессиди ф.Х. Сущность мифа и его отношение к познанию, религии и художественному творчеству.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 8. Давні цивілізації Сходу
- Загальна характеристика давніх цивілізацій
- Культура Давнього Єгипту
- Цивілізація Давньої Месопотамії
- Культура Давнього Китаю та Давньої Індії
- Першоджерела до вивчення теми: к.Ясперс. О мировой истории.
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- 1. Проаналізувати концепцію „осьового часу” (за роботою к.Ясперса „Смысл и назначение истории»).
- Тема 9. Антична культура
- Особливості становлення античної культури
- Особливості культури Давньої Греції
- Культура елліністичної епохи
- Культура Давнього Риму
- Античне мистецтво
- Першоджерела до вивчення теми: Кессиди ф.Х. К проблеме греческого чуда
- Вернан ж.-п. Духовный мир полиса
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 10. Культура Середньовіччя
- Соціокультурні характеристики людини Середньовіччя
- Основні субкультури середньовічного суспільства
- Мистецтво європейського Середньовіччя
- Першоджерела до вивчення теми: Жак Ле Гофф. О цивилизации средневекового Запада.
- Хёйзинга й. Осень Средневековья
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 11. Культура Відродження
- Характерні риси ренесансної культури: антропоцентризм, гуманізм
- Суперечливість Ренесансної культури
- Мистецтво Відродження
- Першоджерела до вивчення теми: Пико делла Мирандола. Речь о достоинстве человека.
- Лосев а.Ф. Общая характеристика эпохи Возрождения
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 12. Культура Нового часу.
- Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу
- Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу
- Основні мистецькі напрями Нового часу
- Першоджерела до вивчення теми: Вебер м. Протестантская этика и дух капитализма
- Кант и. Ответ на вопрос: что такое Просвещение?
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів і доповідей:
- Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- Тема 13. Культура Новітньої епохи
- Особливості сучасного культурного розвитку на зламі хх-ххі століть
- Мистецтво Новітньої епохи
- Мистецтво першої половини хх століття
- Мистецтво постмодернізму
- Проблема діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних процесів
- Першоджерела для вивчення теми: а. Печчеи. О человеческих качествах
- Швейцер а. Этика благоговения перед жизнью
- Тоффлер о. Футурошок
- Швейцер а.А. Культура и этика. Кризис культуры и его духовная причина
- Мукаржовский я. Положение современного искусства
- Емелин в.А. Постмодернизм: проблемы и перспективы.
- Список рекомендованої літератури до і та іі розділів Загальна довідкова і навчальна література:
- Додаткова література до окремих тем: До теми і: Культурологія як галузь наукового знання:
- До теми 2: Релігія та мистецтво в системі культури
- До теми 3: Культурна динаміка
- До теми 4: Класичні теорії цивілізацій
- До теми 5: Культурна ідентифікація
- До теми 6: Типологія культури
- До теми 7: Первісна культура
- До теми 8: Давні цивілазації Сходу
- До теми 9: Антична культура
- До теми 10. Культура Середньовіччя
- До теми 11. Культура Відродження
- До теми 12. Культура Нового часу
- До теми 13. Культура Новітньої епохи
- Глосарій
- Мистецтво
- Розділ ііі. Історичні форми релігії
- Тема 13: Генеза релігії, її ранні форми
- Виникнення та особливості первісних вірувань
- Ранні форми релігії
- План семінарського заняття:
- Теми рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Тема 14: Ранні національні релігії
- Ранні національні релігії
- Релігійні уявлення Давнього Єгипту
- Релігії народів Дворіччя
- Релігія Давньої Греції
- Релігійні вірування давніх римлян
- План семінарського заняття:
- Теми рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Тема 15: Пізні національні релігії
- Зороастризм – стародавня релігія Ірану
- Специфіка індуїзму як національної релігії Індії
- Конфуціанство – національна релігія Китаю
- Іудаїзм – національна монотеїстична релігія
- План семінарського заняття:
- Теми рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Тема 16: Світові релігії
- Основні риси світових релігій
- Буддизм
- Виникнення та еволюція християнства
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Тема 17: Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- Дохристиянські вірування українського народу
- Запровадження християнства в Київській Русі
- Історія православної церкви в Україні
- Сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- План семінарського заняття:
- Тематика рефератів та доповідей:
- Теми індивідуальних завдань:
- Глосарій основних релігієзнавчих термінів
- Список рекомендованої літератури до ііi розділу Загальна довідкова і навчальна література:
- Додаткова література до окремих тем: До теми 13 : Генеза релігії, її ранні форми
- До теми 14: Ранні національні релігії
- До теми 15: Пізні національні релігії
- До теми 16: Світові релігії
- До теми 17: Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні
- Інтернет-ресурси