21. Розвиток освіти і науки XIV-XVII ст
.Найбільш освіченим на Україні у той час було духовенство, в руках якого зосереджувались школи. Значна частина письменних людей була серед шляхти і ремісників. Письменні люди, знавці іноземних мов працювали у князівських та єпископських канцеляріях, готували тексти грамот, вели дипломатичне листування. У XV—першій половині XVI ст. багато вихідців з України здобували освіту в Краківському, Празькому та Болонському університетах. У списках студентів Краківського університету знайдено понад ЗО імен уродженців Дрогобича та 70 — із Самбора. У цьому університеті навчалися студенти з Києва, Львова, Глинян, Мостиськи та інших міст. При Карловому університеті у Празі був створений спеціальний «литовський колегіум», де навчалися литовці, українці, білоруси. У другій половині XVI—першій половині XVII ст. на Україні продовжували діяти елементарні школи при церквах і монастирях, однак це вже не відповідало вимогам часу. Потреби суспільства вимагали освічених людей як для господарської, так і культурно-просвітницької діяльності. За розв'язання цього завдання взялося не духовенство, а світські кола — окремі магнати, шляхта і особливе міщани, які стали об'єднуватись у братства.Першою навчальною установою такого типу на Україні стала Острозька вища школа, заснована близько 1576 р. відомим діячем і меценатом української культури князем Костянтином Острозьким (1526—1608 рр.). Сучасники називали її «тримовним ліцеєм», бо навчали в ній трьох мов:грецької, церковнослов’янської й латинської, а ще — «Греко-слов'янською Академією». В кінці XVI ст. Острозька школа стала поступово занепадати. Причиною того було посилення національно-релігійного гніту після проголошення Брестської церковної унії та смерть її мецената Костянтина Острозького (1608 р.). У 1624 р. в Острозі осіли єзуїти, які відкрили там свій колегіум. Практично з того часу школа припинила свою діяльність.У розвитку освіти на Україні в кінці XVI—на початку XVII ст. важливу роль відіграли братські школи. Провідною серед них була школа Львівського Успенського Братства, організована у 1586 р. Стефаном Зизанієм, Юрієм Рогатинцем, Іваном Красовським та. У подальшій діяльності школи важливу роль відіграли такі відомі вчені і письменники, як Лаврентій Зизаній, Кирило Транквіліон-Ставровецький та Іван Борецький (майбутній митрополит Іов), Сильвестр Косів та ін. Професора філософії цієї школи Ісаю Козловського запросив у 1631 р. митрополит Петро Могила викладати в Київській Академії. Зразково поставленою справою навчання та виховання школа прагнула підготувати учителів і священиків до практичної роботи на ниві освіти, щоб протидіяти впливу антиукраїнських єзуїтських шкіл.На початку XVII ст. в Україні почали виникати єзуїтські школи. Перша з них була створена в Ярославі (1575 р.), потім у Львові та Луцьку (1608 р.), Києві (1615 р.), Кам'янці-Подільському та Острозі (1624 р.), Ужгороді (1646 р.) та в інших містах.У першій половині XVII ст. Київська колегія стала своєрідним центром розвитку наукових знань на Україні, навколо неї згуртувались найкращі наукові та літературні сили. У ЗО— 40-х роках XVII ст. філософію у колегії викладав Йосип Кононович-Горбацький, філософські погляди якого базувались на стихійно-матеріалістичному сприйнятті світу. Багато місця в історичній літературі того часу відводилось козацтву, яке в кінці XVI—на початку XVII ст. перетворювалось у важливу суспільно-політичну силу, котра боролась за соціальне та національне визволення українського народу.
- Культура як духовний та суспільний феномен
- 5. Етапи розвитку української культури
- 6. Автохтонна та міграційна теорії походження укр..Народу
- 7.Духовна культура трипільців
- 8. Скіфи, в давній укр.. Культурі
- 10. Зарубинецька та черняхівська культури східнослов. Племен
- 11. Запровадження християнства у Київській Русі
- 12. Київська русь як соціокультурна система
- 13. Розвиток літописання і літератури в Київській Русі
- 14. Слово о полку ігоревім як шедевр давньоруської літератури
- 15. Значення слова про закон і благодать для русі
- 16.Архітектура.
- 17.Образотворче мистецтво та іконопис
- 18.Музичне і театральне мистецтво
- 19.Культура Галицько-Волинського князівства
- 20.Передумови розвитку української культури XIV –XV ст
- 21. Розвиток освіти і науки XIV-XVII ст
- 22. Соціально-політичні та історичні обставини розвитку української культури
- 23Діяльність острозького культурно-освітнього осередка
- 24.Братства та їх роль у розвитку культури
- 25. Культурно-просвітницька діяльність братських шкіл
- 28. Особливості ренесансної архітектури
- 29. Українське образотворче мистецтво у XVI—XVII ст.
- 31. Суспільно-історичні передумови розвитку культури України другої половини XVII—XVIII ст.
- 32. Світоглядні засади українського бароко
- 33. Українська освіта і наука у другій половині хvii-XVIII ст.
- 34. Києво - Могилянська академія-осередок української освіти і науки
- 35. Культурно-просвітницька діяльність Петра Могили
- 36.Козацтво як головний чинник укр.. Сусп..-політ та культ. Життя
- 37.Козацьке літописання.
- 38. І.Мазепа і бароко.
- 39.Архітектура 17-18ст.
- 40.Образотворче мистетство 17-18ст .
- 42. Значення творчості Сковороди.
- 43. Суспільно-політичні умови розвитку української культури
- 45. Розвиток укр. Літератури 19 століття
- 46.Драматургія і театр хіх ст. В Україні.
- 47.Музика хіх ст.
- 48. Генезис та періодизація
- 49. Освіта. Наука хіх ст.
- 50.Дворянський період національно-культурного відродження та його особливості
- 52. Суспільно-політична діяльність Кирило-Мефодіївського брацтва
- 53. Роль творчості т.Г. Шевченка у становленні української культури
- 54. Романтизм та його розвиток та Україні
- 55. Модерністський період національно-культурного відродження, його характерні риси та ознаки.
- 56.Ю.Бачинський та м.Міхновґький – виразники української національної ідеї.
- 57. Національно-культурне відродження у Галичині. Культурно-просвітницька діяльність Руської Трійці.
- 58.Здобутки української культури у період національно-демократичної революці(1917-1920)
- 59. Українська радянська культура та головні етапи її розвитку.
- 60.Політика українізації та її прояви в контексті розвитку української культури.
- 61.“Розстріляне відродження. Культура України в 30-х роках.
- 62. Культура України в роки Другої світової війни
- 63. Розвиток української культури у період хрущовської «відлиги».
- 64.Шістдесятники
- Олександр Довженко - основоположник українського кіномистецтва.
- 66. Головні чинники, тенденції та риси сучасної української культури.
- 67. Розвиток освіти і наукових знань в Україні наприкінці XX - початку XXI ст.
- 68. Традиції та новації в сучасному українському театральному мистецтві та літературі.
- 69. . Проблеми розвитку культури в незалежній Україні