7.Духовна культура трипільців

Найбільш прикметною для трипільської культури була її кераміка. Вона добре випалена і орнаментована. Орнамент – головний вияв трипільського мистецького духу. Провідними мотивами орнаменту були спіралі і валюти, виконані темною, іноді чорною і білою фарбами на чорному тлі посудини. Крім того, на посуді зустрічаються схематичні малюнки свійських тварин, зображення жінок, що мало магічне значення. Такі зображення збереглися в українських народних вишивках, килимах, народній кераміці, а особливо в українських великодніх писанках.Другим виявом мистецького хисту трипільських племен стали керамічні людські і тваринні фігури з глини. Найбільше було жіночих зображень. Їх фігурки мали культове значення і втілювали образ праматері – родоначальниці у матріархальній родині.Трипільська культура була найвищим культурним виявом Європи в IV-ІІІ тис. до н.е.Наступна епоха – бронзовий вік (ІІ тис. до н.е.) – принесла нові зміни в життя племен, що населяли територію сучасної України. Продовжувало розвиватись землеробство, яке ставало більш продуктивним. Проте найсуттєвіші зміни відбулись в скотарстві. Племена, що займалися переважно скотарством перейшли від відгінного скотарства до кочівництва. У них виділилась правляча верхівка і почала формуватись система залежності людини від людини.До освоєння верхової їзди населення вело напівосілий спосіб життя, займалося землеробством. Місця поселень змінювались декілька разів на рік залежно від пори року.Зростання ролі скотарства і могутності скотарських племен призвели до відмови ними від заняття землеробством і до повного переходу до кочового господарства.Таким чином, поява кочівництва була зумовлена більшою продуктивністю скотарства в епоху бронзи у степові і лісостеповій зонах, а з іншого боку – переходом племінної верхівки скотарських племен до експлуатації одноплемінників і землеробських племен. Отже, в ХІ-ІХ тис. до н.е. на території України з’являється кочівництво.