52. Суспільно-політична діяльність Кирило-Мефодіївського брацтва
Однією із найвизначніших у XIX ст. політичних підпільних організацій глибоко українського характеру було Кирило-Мефодіївське братство (товариство), яке розробило першу політичну програму для українства. Братство створила група молодих інтелектуалів — професор Київського університету Микола Костомаров, учитель з Полтави Василь Білозерський та службовець Микола Гулак. Провідна група товариства нараховувала 12 чоловік, а зв´язки з ним підтримували сотні людей. Ідеологія Кирило-Мефодіївського братства є продовженням ідей українського національно-культурного відродження та поглядів діячів руху слов´янської солідарності і єдності. В ідейних позиціях братчиків відчувається вплив українського автономізму кінця XVIII — початку XIX ст., польських революційних рухів тих часів та декабристських програм. Відчутним в діяльності товариства було також християнське спрямування, що не лише відобразилося в його назві, а й формі самої організації, що наслідувала старі українські церковні братства, та у програмному документі — «Книзі битія українського народу» (інша назва — «Закон божий»).Програмні положення братства були викладені у «Книзі буття українського народу» і «Статуті Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія», основним автором яких був Микола Костомаров, та у «Записці», написаній Василем Білозерським. В основу документів лягли ідеї українського національного відродження і панславізму.Кирило-Мефодіївське братство ставило своїм головним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ; створення демократичної федерації слов'янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності і суверенності; знищення царизму і скасування кріпосного права і станів; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; зрівняння у правах всіх слов'янських народів щодо їх національної мови, культури та освіти.Кирило-мефодіївці, єднаючись на основі спільних політичних поглядів, бачили різні шляхи проведення їх у життя — від ліберально-поміркованого реформізму (Микола Костомаров, Василь Білозерський, Пантелеймон Куліш) — до революційних методів боротьби (Тарас Шевченко, Микола Гулак, Георгій Андрузький).Члени братства вели активну громадсько-політичну діяльність: вони поширювали ідеї братства через розповсюдження його програмних документів, прокламацій («До братів-українців», «До братів-великоросів і поляків»), твори Тараса Шевченка; займалися науковою працею і виступали з лекціями в навчальних закладах Києва, в яких проповідували свої погляди; піклувалися про розвиток народної освіти, збирали кошти на відкриття народних шкіл, написання і видання нових книг (зокрема, Пантелеймон Куліш підготував перший підручник з історії України «Повість про український народ», виданий 1846 року, та ін.).Значення Кирило-Мефодіївського братства полягає в тому, що це була перша спроба української інтелігенції перейти до політичної боротьби; братство вперше розробило широку політичну програму національно-визвольного руху, яка стала прикладом для його наступників.
- Культура як духовний та суспільний феномен
- 5. Етапи розвитку української культури
- 6. Автохтонна та міграційна теорії походження укр..Народу
- 7.Духовна культура трипільців
- 8. Скіфи, в давній укр.. Культурі
- 10. Зарубинецька та черняхівська культури східнослов. Племен
- 11. Запровадження християнства у Київській Русі
- 12. Київська русь як соціокультурна система
- 13. Розвиток літописання і літератури в Київській Русі
- 14. Слово о полку ігоревім як шедевр давньоруської літератури
- 15. Значення слова про закон і благодать для русі
- 16.Архітектура.
- 17.Образотворче мистецтво та іконопис
- 18.Музичне і театральне мистецтво
- 19.Культура Галицько-Волинського князівства
- 20.Передумови розвитку української культури XIV –XV ст
- 21. Розвиток освіти і науки XIV-XVII ст
- 22. Соціально-політичні та історичні обставини розвитку української культури
- 23Діяльність острозького культурно-освітнього осередка
- 24.Братства та їх роль у розвитку культури
- 25. Культурно-просвітницька діяльність братських шкіл
- 28. Особливості ренесансної архітектури
- 29. Українське образотворче мистецтво у XVI—XVII ст.
- 31. Суспільно-історичні передумови розвитку культури України другої половини XVII—XVIII ст.
- 32. Світоглядні засади українського бароко
- 33. Українська освіта і наука у другій половині хvii-XVIII ст.
- 34. Києво - Могилянська академія-осередок української освіти і науки
- 35. Культурно-просвітницька діяльність Петра Могили
- 36.Козацтво як головний чинник укр.. Сусп..-політ та культ. Життя
- 37.Козацьке літописання.
- 38. І.Мазепа і бароко.
- 39.Архітектура 17-18ст.
- 40.Образотворче мистетство 17-18ст .
- 42. Значення творчості Сковороди.
- 43. Суспільно-політичні умови розвитку української культури
- 45. Розвиток укр. Літератури 19 століття
- 46.Драматургія і театр хіх ст. В Україні.
- 47.Музика хіх ст.
- 48. Генезис та періодизація
- 49. Освіта. Наука хіх ст.
- 50.Дворянський період національно-культурного відродження та його особливості
- 52. Суспільно-політична діяльність Кирило-Мефодіївського брацтва
- 53. Роль творчості т.Г. Шевченка у становленні української культури
- 54. Романтизм та його розвиток та Україні
- 55. Модерністський період національно-культурного відродження, його характерні риси та ознаки.
- 56.Ю.Бачинський та м.Міхновґький – виразники української національної ідеї.
- 57. Національно-культурне відродження у Галичині. Культурно-просвітницька діяльність Руської Трійці.
- 58.Здобутки української культури у період національно-демократичної революці(1917-1920)
- 59. Українська радянська культура та головні етапи її розвитку.
- 60.Політика українізації та її прояви в контексті розвитку української культури.
- 61.“Розстріляне відродження. Культура України в 30-х роках.
- 62. Культура України в роки Другої світової війни
- 63. Розвиток української культури у період хрущовської «відлиги».
- 64.Шістдесятники
- Олександр Довженко - основоположник українського кіномистецтва.
- 66. Головні чинники, тенденції та риси сучасної української культури.
- 67. Розвиток освіти і наукових знань в Україні наприкінці XX - початку XXI ст.
- 68. Традиції та новації в сучасному українському театральному мистецтві та літературі.
- 69. . Проблеми розвитку культури в незалежній Україні