10. Зарубинецька та черняхівська культури східнослов. Племен

Культуру, типову для антів, вперше відкрито в могильниках біля с. Зарубинці на Київщині і названо зарубинецькою (ІІ ст. до н. е.-ІІ ст. н.е.). Продовженням її була відкрита біля с. Черняхова (теж на Київщині) черняхівська культура, яку археологи датують ІІ-V ст.н.е. Обидві культури характеризує передусім кераміка. Кераміку зарубинецької культури виробляли вручну з чорної глини, а черняхівської- з сірої глини з допомогою гончарного круга. На землях між Дніпром, Карпатами і Дунаєм археологи відкрили сотні поховань, більшість яких належала до антської доби. Причому вони були двох видів: тіло пальні і поховання в ямах. З розкопок цілих десятків антських селищ і городищ видно, що правобережна. Україна була густо заселена проукраїнськими племенами. Знахідки черняхівської культури верстви свідчать про високу культуру наших предків у добу антів.На рубежі нашої ери як самостійна етнічна спільнота сформувались слов’яни. В ІІІ ст.до н.е. праслов’янам була характерна так звана зарубинецька культура. Одне з поселень цього періоду виявлене біля с. Зарубинці на Переяславщині. Це дало назву і всій культурі. Зарубинецька культура склалася на місцевій основі, але вона увібрала у себе ряд досягнень східних народів. Основними категоріями пам’яток зарубинецької культури є поселення та могильники. Зарубинецькі поселення не мали чіткої забудови.Житла будувалися біля річки з дерев, а обмазувались глиною. Причому вони розташовувались безсистемно, часто перебудовувались.Носії зарубинецької культури були осілими землеробами, але займались і скотарством. Населення володіло рядом добре розвинутих ремесел, знало виплавку заліза, ковальську справу. Зарубинці вже мали ткацький верстат і виробляли тканину з шерсті,льону та конопель. Посуд робили на гончарному крузі з місцевих глин.У ІІ ст..н.е. зарубинецька культура припинила своє існування. На зміну їй у Лісостеповій зоні сучасної України у ІІ ст..н.е. прийшла так звана черняхівська культура(назва походить від назви с. Черняхів, нині Кагарлицького р-ну Київської області). Пам’ятки цієї культури відкрив археолог В.В.Хвойка у 1899р. Культура черняхівців у своїй основі сформувалася на грунті зарубинецької культури. Як і зарубинці, черняхівці займалися в основному землеробством. Поширеними були також скотарство, різні ремесла. Проіснувала ця культура до V ст.