11.4 Неоконсерватизм

Неоконсервативний підхід до перебудови регулювання економіки передбачає, що конкуренція, ринок разом з приватно-монопополістичними елементами планування набувають пріоритетного значення, а безпосереднє втручання держави в процес виробництва, розподілу та перерозподілу має зменшитися. Проте в його рамках обґрунтовується необхідність посилення ролі держави в забезпеченні стратегічних передумов розвитку й підвищення конкурентоспроможності країни, що особливо важливо в динамічних умовах науково-технічної революції.

Економічні кризи 1975 і 1980 рр. породили політичну і ідеологічну кризу. В результаті в країнах Заходу на авансцену висувався неоконсерватизм (НК). У Великобританії до влади прийшла Маргарет Тетчер, а в США - Рональд Рейган. НК панував з другої половини 70-х до початку 90-х років, тобто майже 20 років. З приходом Біла Клінтона в США почалася перебудова.

НК - буквально означає збереження старих цінностей на новому етапі. НК в широкому сенсі – це світогляд в цілому, загальна ідеологія. Виділимо найбільш важливі цінності НК.

Першою цінністю НК є орієнтування на моногамну сім'ю. Річ у тому, що в 60-і роки на Заході пройшла сексуальна революція. Західні соціологи налічили декілька десятків форм браку. Причиною цього вони вважали сексуальну революцію, яка руйнує західні традиційні цінності. Друга цінність НК - орієнтація на церковну ідеологію, віру в бога. У 60-і роки спостерігалася тенденція байдужості до релігії. Сьогодні релігійність на Заході в шані. Навіть у армії церква нині грає важливу роль. Третя цінність НК - посилене виховання молоді на патріотичних початках. Нарешті, четверта цінність НК - акцент на права і свободи, виховання духу заповзятливості, розрахунок на власні сили, а не на державу.

Нас цікавить перш за все НК в економічній області. Він характеризується наступними цінностями: по-перше, це упор на приватну власність і ринкову конкуренцію, на власну заповзятливість. Неоконсерватори пояснюють кризи 1975 і 1980 рр. надмірним регулюванням економіки. Воно знайшло свій вираз в дуже високих податках в цілях реалізації соціальних програм. Найвищі ставки податків були в Швеції - до 75%, в США - 55%, в Англії - 35% (на найбільшу частку доходів). На думку ідеологів НК, такі високі ставки податків повністю зводять нанівець стимули займатися бізнесом. В результаті росте тіньова економіка, а державу провокує зростання мафіозних структур. По-друге, на думку ідеологів НК, держава проводить дуже широкі соціальні програми. Ці програми породжують соціальне утриманство. На думку неоконсерваторів, при Дж.Кенеді в 60-і роки створилася обстановка розхолоджування, що також веде до падіння престижу економіки.

Для виходу з ситуації, що склалася, неоконсерватори пропонували, по-перше, приватизовувати державний сектор економіки (по цьому шляху пішов уряд консерваторів Великобританії під керівництвом М. Тетчер) і, по-друге, понизити частку валового національного продукту, що перерозподіляється, через держбюджет. Ними наводилися наступні статистичні дані: у 70-х роках через держбюджет перерозподілялося 30% ВПН, а в 80-х роках - 36%. Фактично конкретні рекомендації НК зводилися до зниження податків і соціальних витрат. Одним словом, необхідно понизити загальний рівень регулювання економіки і відродити гасло вільного підприємництва. У цьому полягає суть НК в економічній області.

На початку 60-х - середині 70-х років почався новий етап науково-технічної революції (НТР) - революція в технології або технологічна революція, результатом якої з'явилися комп'ютеризація, роботизація і мініатюризація виробництва. Західними економістами була знайдена межа керованості високоскладними виробництвами і економічними системами. Одна справа, економічні системи 50-60-х років. Вони характеризувалися нечисленними крупними підприємствами, які перевершували за всіма показниками дрібний бізнес. Але результати технологічної революції (комп'ютеризації і так далі) опинилися застосовні і на дрібних підприємствах, які стали ефективніші, ніж крупні малорухливі виробництва. В результаті в 70-і роки дрібний бізнес почав вигравати у великого. У ситуації, що склалася, почало складно управляти економікою з єдиного економічного центру. Сьогодні багатомільйонна номенклатура виробів, що випускаються, дуже рухома. Через 2-3 роки вона оновлюється наполовину. Настав час об'єктивно перенести акцент від централізації на автономізацію.

Назвемо і другий раціональний момент, який уловили неоконсерватори. Вони виходили з розуміння того, що людська праця - справа нелегка. Вона не може бути першою життєвою потребою. У людині не закладена потреба трудитися. Тому, на думку НК, економічна система повинна бути завжди достатньо жорсткою.

Є, проте, і негативні моменти у НК в економічній області. Перший момент. Якщо П. Самуельсон ставив на перший план змішану економіку (неокласичний синтез), то НК зробили крен виключно на приватну власність. Вони пропонували приватизовувати залізниці, міський транспорт, будувати приватні в'язниці і так далі. Другий момент. НК поставили питання про те, що всі безробітні - це добровільні безробітні (ідея запозичена у Л. Вальраса). Дж. М. Кейнс же вважав, що в основному безробіття - вимушене явище. Третій момент - відношення до соціальних витрат. НК поставили питання про те, що соціальні витрати розкладають всю економічну систему. Але людському суспільству об'єктивно властива система соціальних гарантій, особливо для пенсіонерів, інвалідів і дітей малозабезпечених батьків. До речі, за період правління НК ні в одній західній країні соціальні витрати не скоротилися.