logo
Дмитриченко Л

6.4 Промислова революція у Франції

На прискорення розвитку капіталізму у Франції (з 30-х рр. XVIII ст.) вплинув крах державного банку.

Після фінансового краху у 1720 р. в структурі народного господарства відбуваються значні зрушення:

- розвивається капіталістичне фермерство на селі;

- прискорюється захоплення громадських земель, особливо в північних районах Франції;

- зростають прямі і непрямі державні податки;

- значну роль починає відігравати промисловість (розвивається текстильна промисловість, зокрема бавовняна, виробництво полотна шовку, скла паперу. Світову славу мала французька мануфактура з виробництва предметів розкоші).

У другій половині XVIII ст. різко загострилися суперечності між феодальними виробничими відносинами і продуктивними силами Франції, що спричинило Велику французьку революцію 1789-1794 рр.

Основні причини економічного і політичного характеру Великої французької революції 1789—1794р.р.:

  1. податкове пограбування так званого "третього стану". Основними податками французьких селян були грошовий оброк (ценз), натуральний оброк (шампар), панщина, королівський податок (тальї); подушний податок; "двадцатина"; церковна десятина; податок на сіль (габель);

  2. консервація цехових обмежень і нерозвиненість мануфактурного виробництва;

  3. різке посилення феодальної реакції духівництва і придворної аристократії, недоторканність феодальних порядків і необхідність реформи.

Велика французька революція (1789-1794 рр.) за своєю метою була буржуазною революцією, спрямованою проти феодально-кріпосницького ладу, що заважав розвитку капіталізму, і, водночас, вона мала демократичний характер, оскільки головною рушійною силою революції були трудящі маси. Вона сприяла значному прискоренню темпів економічного розвитку Франції.

Буржуазна революція кінця XVIII ст. породила вільне селянське землеволодіння, звільнивши його від феодального гніту.

Соціально-економічні реформи, проведені в роки революції, не тільки знищували абсолютистські для феодала порядки, але і створювали умови для прискорення промислового перевороту.

Промисловий переворот у Франції почався пізніше, ніж в Англії і носив більш затяжний характер. Основи промислового перевороту заклали не промисловці, як в Англії, а банкіри і політика високого відсотка, яка не стимулювала розвиток промисловості і сільського господарства.

В період консульства і імперії (1799—1812 р.р.) капіталістичний розвиток сільського господарства, промисловості і торгівлі Франції помітно просунувся вперед. Одним з перших кроків Наполеона I в області економічної політики було створення Французького банку, який отримав особливі права від уряду і незабаром став головним базисом крупного капіталу у Франції.

Перемоги наполеонівської армії, що супроводжувалися пограбуваннями та захопленням нових територій, сприяли притоку до Франції величезних сум, у вигляді контрибуції, і розповсюдженню французьких товарів.

Проте, наполеонівський період створив і значні труднощі для нормального розвитку французької промисловості. Негативний вплив на розвиток промисловості Франції мала континентальна блокада, організована Наполеоном з метою зломити економічну могутність Англії. У листопаді 1806 р. знаменитим «берлінським декретом» Наполеон заборонив торгівлю з Англією.

Вплив континентальної блокади на промисловий розвиток Франції полягав у тому, що:

- по-перше, французька промисловість в результаті блокади позбулася вкрай важливих для неї видів сировини: виляску, індиго, цукрового очерету;

- по-друге, континентальна блокада порушила всю систему міжнародної торгівлі.

Скасування континентальної блокади і падіння Наполеона (1815 р.) мала серйозний вплив на економічний розвиток Франції. На континент хлинули дешеві англійські товари, які не стримувалися більше бар'єрами і заборонами. Проте незабаром, під тиском промисловців, були встановлені високі митні тарифи, завдяки яким могла розвиватися французька промисловість.

Таким чином, протягом сторіччя (70-і рр. XVІII — 70-і рр. XIX ст.) у Франції відбувся промисловий переворот, і французька економіка остаточно перейшла на капіталістичні відносини.