Основні терміни та поняття

Апокрифи (від грецького — таємничий, прихований) – так називалися твори, що не визнавалися церквою канонічними й забо­ронялися нею. Це так звані позабіблійні твори про створення світу, про життя і пригоди перших людей на Землі, про злигодні стародавніх народів, про народження, життя і загибель "сина Божого", про діяль­ність його учнів, про "кінець світу", "страшний суд" і долю людських душ у пеклі й на небесах. Це твори християнського фольклору і письменства.

Житійна література - (опис чийогось життя, найчастіше святого) -це агіографічна література, яка була прямим продовженням біог­рафічних традицій Біблії. У ній оспівувались і звеличувались под­виги найвидатніших християнських діячів — святих, змальовувалось

їхнє життя й ті чудеса, що їх вони начебто творили з ласки Божої за життя і по смерті. Зародилася ця література відразу після виникнення християнства.

Мозаїка - ( італ. mosaiko ) - зображення чи візерунок, викладені з дрібних частин кераміки, кусочків смальти, кольорового скла. Широко застосовувались при оздобленні античних храмів, пізніше мозаїкою прикрашають православні святині України, прикладом художньої довершиності є мозаїчна підлога в Десятинній церкві, настінні мозаїки Софійського собору.

Монументальне мистецтво - твори образотворчого мистецтва, монументально-декоративне мистецтво, декоративно-ужиткове мистецтво, які є архітектурним оздобленням ( розписи, вітражі, рельєфи ), садово-паркові ансамблі і композиції, художні предмети побуду для формування інтер’єрів, для прикрашання свят, масових заходів.

Повчання – жанр давньоруської проповідницько-ораторської прози. П. писали митрополит Іларіон, Кирило Туровський, Климент Смолятич. Яскравим зразком П. у вітчизняній літературі є “Повчання Володимира Мономаха”.

Скрипторії – ( лат. scriptorius - письмовий) – майстерня, де працювали переписувачі книг. С. будували при монастирях.

Ікона – (гр. – зображати, образ) – живописне мозаїчне або рельєфне зображення святих.

Фреска – ( італ. fresco, букв. – всіжий ) - техніка розпису фарбами по сирій штукатурці; окремий твір, виконаний цією технікою.

Язичництво , поганство – релігія, що сформувалася у племенній системі, в основу якого ввійшло поклоніння, жертвоприношення; прийнятий у християнському богослов’ї і частково в історичній літературі термін для позначення дохристиянських і нехристиянських політеїстичних релігій.