Пізнє Трипілля (Волинь, Тернопільщина)

Поселення виносяться на високі стрімкі берегові миси (бугач), оточені ярами, селище набуває ознак городища. Зміни в господастві:

- приручення коней, табуни

- спорудження оборонних споруд

- розвивається мисливство

- господарство потребує великої кількості знарядь праці

- виготовляють зброю, використовуються стріли.

Зміна типу житла:

- малі будинки, напівземлянки, замість печі відкрите вогнище.

- деградує керамічне виробництво.

В 1899 році відомий український археолог, вчений В.Хвойка зробив доповідь про відкриття нової ранньої "домікенської" культури, яка належала найбільш високій цивілізації у Східній Європі і за якою закріпилася назва -Трипільська.Розвиток трипільської культури поділяється на три періоди (ранній, середній, пізній).Ця культура займала усе лісостепове Правобережжя Прикарпаття, а на пізньому етапі поширилась на Волинь та у степову зону до Одеси.Загалом трипільська культура розвивалась і існувала півтори тисячі років.Формування та розвиток трипільської культури починається з трипільців-скотарів. Перші племена трипільців розселилися з початку V до початку III тис. до н.е. на великій території Румунії, Молдови та Правобережної України. В перші століття трипільці селилися родами у невеликих поселеннях з 10-15 жителів, в яких жили малими і великими сім’ями. Житло споруджували різне: від землянок до міцних наземних споруд, будували гуртом під керівництвом майстрів. Поселялися ближче до річок, озер. Далі почали споруджувати більші поселення (50 жителів) за певним планом по периметру кола у один або декілька рядів будинків різних за розмірами і з мало забудованим центром.

На початку IV тис. невеликі поселення трипільців об'єднуються, ведеться будівництво житла великих розмірів і поселення стають прототипом міста - виявлено не менше 20. Розкопки таких поселень велися за спеціальною схемою та методою дешифрування аерофотознімків.

Наприклад, раннє поселення Лука-Врублівська біля Кам’янець- Подільського вздовж Дністра. У межиріччі південного Бугу та Дніпра відомі і розкриті міста-гіганти площею понад 50 га з двоповерховими будинками. Такі ж поселення відкриті і на Черкащині. Що цікаво - перший поверх служив як господарські приміщення, а другий - житловий. Населення таких міст складало 10 тис. чоловік, що дає підставу вважати ТК протоцивілізацією. Саме це і пояснює той факт, що густота населення збільшувалася, природні ресурси вичерпувалися і трипільці змушені були освоювати нові необжиті землі - відбувалося переселення. Середній час існування поселення на одному місці приблизно становить 50 років. Основу господарства ТК культури становила землеробство та скотарство. Для забезпечення продуктами міст-гігантів сільське господарство мало мати високий розвиток постійної землеробної системи, великий різновид злакових, що доводить те, що вирощувалися всі види злакових та велика рогата худоба. Поля займали величезні площі. Землю обробляли мотикми, сохами, серпами. Для зберігання зерна будували сховища (ями). Зерно мололи кам’яними зернотерками, котрі часто знаходяться археологами. Скотарство зближує трипільців з степовими культурами. Трипільцям була відома мідь, яка завозилася з Балкан. Використовувалась здебільшого для прикрас. Дослідження Бібікова дають змогу стверджувати про широке використання кремнію (на Дністрі) - знаряддя праці та поширення ткацтва. Особливої уваги заслуговує гончарство. Багатий розпис трипільського гончарства - складна система, що передає світогляд тогочасного населення - зображуються міфологічні та космологічні сцени. Центральне місце відведене жіночому божеству. Про роль землеробства говорить жінка з піднятими руками, що молиться. Однією з таємниць ТК є відсутність могильників в ранньому та середньому періодах - можливо уява про потойбічний світ була відсутня. С.Бібіков досліджуючи формування ТК доводить, що поява цієї культури пов’язана з багатоступеневою тривалою міграцією землеробських племен з Малої Азії - з-за Пруту почали заселяти Пруто - Детровське межиріччя - початок поширення трипілької культури.

У середній період - розквіт культури - найбільш досягнення у скотарстві і землеробстві. В добу неоліту трипілля пов’язане з Балкано - Карпатською металургією - Умань - високий рівень соціального устрою, який порівнюється із Стародавнім світом Шумеру і Єгипту.

На пізньому етапі трипільські племена залишають густозаселені райони Подніпров’я і Буго-Дністровського межиріччя, поширюються на Волинь та Південно-Західне Причорномор’я.

Таким чином, культура є важливою складовою частиною у житті первісного суспільства. Вона розвивалася разом з еволюцією людини, відповідала її потребам і тому свідчить про розвиток та удосконалення її здібностей. Будучи синкретичним носієм знань, вірувань, мистецтва, моральності, законів, звичаїв та обрядів та інших форм діяльності людини первісна культура відіграла значну роль у формуванні людського суспільства, всіх його наступних поколінь. У процесі розкладу первіснообщинного ладу виникали та розвивалися адекватні новим умовам життя форми релігії, з переходом до патріархату встановився культ чоловічих предків - покровителів, утвердились сільськогосподарські культи плодороддя, виділяється особлива група служителів культу – жерці. Почалося виділення професійної розумової праці. Професіоналами насамперед ставали: вожді. жерці, воєнначальники, співаки, оповідачі, знахарі, знавці звичаїв. Немало явищ сучасного життя виникло або почало виникати саме в первісному суспільстві. Саме через цю найважливішу особливість даного ладу його вивчення має не тільки пізнавальне , а й світоглядне значення.