Основні літературні напрямки Романтизм, класицизм, реалізм, сентименталізм.

Слово як мистецво спочатку було повязане з образом заклинання.

На більш вищому щаблі розвитку первісного суспільства виникає міфологічний та героїчний епос, в якому влово часто пов’язувалось з музикою: поет-розповідач-співець. У літературі мова безпосередньо виражає думку, ідею. Роздуми про мистецтво слова зустрічаються в індійських ведах, “Китайській книзі пісень”. В класичній Греції складається система мистецтва, більш-менш близька до сучасності. Зароджується лірика - поезія, епос - виявлення душі, драма - дія. Біблія - скарбниця літературного мистецтва II ст. н. е.

В епоху Середньовіччя формується новий жанр літератури – лицарська поезія, лицарський роман.

В епоху Відродження у великих країнах Західної та Центральної Європи виникають перші національно-літературні твори: за мовою змістом, значенням. У XVIII столітті популярним стає Готичний роман. З національної літератури формується література світова, наприклад: Петрарка – Італія, Шекспір – Англія, Мольєр – Англія, Толстой – Росія, Шевченко – Україна, Франко – Україна, Леся Українка – Україна.

В Україні художню літературу в історико-теоретичному й філософському аспектах досліджували такі вчені, як Ф. Прокопович, М. Довгалевський, Г. Сковорода, М. Максимович, О. Потебня, І. Франко, М. Драгоманов, М. Грушевський, М. Зеров, О. Білецький.