Промисловий переворот в Англії: передумови, хід, наслідки.

Батьківщиною першого промислового перевороту була Ан­глія – в останній третині XVIII – середині XIX ст.

Фактори промислового перевороту:

• буржуазно-демократична революція середини XVII ст., яка ліквідувала основні перепони розвит­ку підприємництва, розчистила шлях для становлення індус­тріального суспільства;

• аграрний переворот XVI–XVII ст., вна­слідок якого прискореними темпами розвивалося високотоварне, базоване на фермерській основі, сільське господарство;

• вивільнення великої кількості людей і створили резерв дешевої робочої сили, необхідної для розвит­ку фабрично-заводської промисловості;

• становлення єди­ного національного ринку, який стимулював розвиток госпо­дарства в цілому;

• безоглядне пограбування колоній. На кінець XVIII ст. Англія перетворилася у найбільшу мор­ську і колоніальну державу світу. Величезні прибутки, які за­безпечувалися пануванням у світовій торгівлі, використанням незліченних багатств Північної Америки, Індії та інших ко­лоніальних володінь, вкладалися в англійську промисловість;

• географічне розташування Великобританії та природноекономічні умови країни –водні комунікації, зручні гавані, великі поклади залізної руди та вугілля, наявність сировини для текстильної промисловості;

• постійний попит в Європі на англійські вироби, викликаний безперервними війнами, забез­печував їм ринок збуту і теж сприяв здійсненню промислово­го перевороту;

• політика про­текціонізму та меркантилізму, яку проводив англійський уряд;

• вихід на якісно новий технічний рівень англійської бавовняної про­мисловості, що забезпечувався поступовим впровадженням у текстильне виробництво нових машин і механізмів.

Епохальне в історії промисловості значення мали винахо­ди шотландського механіка Джеймса Уатта, який у 1769 р. винайшов першу парову машину і з цього часу парова машина стала основним дже­релом енергії британської текстильної промисловості. Це дало змогу широко використовувати вугілля як основне паливо, ліквідувало залежність від водяного двигуна, відкрило для промисловості нові регіони країни. Невдовзі, після відкриття заводу парових машин (неподалік Бірмінгема), парові машини почали застосовуватися у різних галузях промисловості. У 1820 р. у Великобританії працювало 320 парових машин Дж. Уатта, їхня кількість та потужність постійно зростала.

Застосування машин прискорило розвиток металургії, ву­гільної промисловості. Виникло машинобудування, основу якого складали винахід і широке застосування токарного верстата та свердлильної машини. Зростання промислового виробниц­тва зумовило появу нових досконаліших та швидкісніших транспортних засобів. Наявність парової машини зробила мож­ливим її застосування на залізничному і морському транс­порті. У 1812 р. в Англії спущено пароплав на р. Клайд. У той же час розпочалися експерименти на залізницях. У 1830 р. була збудована перша в Англії та світі залізниця, яка з’єднала Манчестер і Ліверпуль та мала велике господарське значення. Будівницт­во залізниць викликало докорінні зміни в економіці Англії, створивши стабільні комунікації між різними районами та га­лузями промисловості.

Промисловий переворот змінив економічну географію Ан­глії. Виникли нові промислові райони, які спеціалізувалися на виробництві окремих видів товарів і продуктів. Значно зросли обсяги промислового виробництва. На середину XIX ст. Англія перетворилася у «майстерню» світу, виробляючи близь­ко половини світової промислової продукції, і зайняла винятко­ве становище в світовому господарстві й міжнародній політиці.

Промислово-торговій гегемонії Англії сприяла економічна політика держави. До 40-х років XIX ст., коли індустріалізація ще не була завершена, в Англії панували високі митні збори на іноземні товари. Коли ж англійська промисловість наскіль­ки зміцніла, що перестала боятися іноземної конкуренції, бур­жуазія проголосила необмежену свободу торгівлі – так зване фритредерство.

Перемога машинного виробництва в Англії дала поштовх до формування соціальної структури індустріального суспіль­ства. Промисловий пролетаріат становив 45,5% зайнятого населення. Урбанізація перетворила Великобританію на країну міст і фабричних поселень. На кінець XIX ст. у містах про­живало майже 75% населення.