Здобутки науки і техніки в останній третині хіх ст..

Індустріалізація в розвинутих країнах відбувалася на основі науково-технічної революції . Відкриття в галузі математики , фізики, хімії , інших наук сприяли технічному прогресові, створенню оригінальних машин, механізмів, приладів, які масово запроваджувалися у виробництво. Найважливішим винаходом останьої третини 19 ст.було створення технічної лінії з виробництва, передачі і споживання електричної енергії. Це стало можливим після винаходу динамомашини ( В.Сіменс – Німеччина, 1867р..), генератора електричного струму ( Т.Едісон – США, 1883р.) , трансформатора для передачі електричного струму на відстань ( 1891) , електродвигуна. Розпочалася еликтрифікація виробництва, транспорту і побиту. Парова енергія стала витіснятися еликтричною. Були винайдені електрична плавильна піч ( 1877), електричне зварювання металів ( 1877) , електрична залізниця – трамвай ( 1879) , електрична лампа ( 1886) та багато інших винаходів.

У 80 – 90-х роках було відкрито і вдосконалено використання інших видів енергії. Серед них виділяються винаходи двигунів внутрішнього згоряння – карбюраторного ( Н. Отто, Німеччина, 1887р.) та дизельного ( Р.Дизель – Німеччина, 1893 р.)

У 80-х роках двигуни внутрішнього згоряння були вдосконаленні . На їх базі німецькі винахідники Г.Даймлер і К. Бенц створили автомобіль, який мав велике техніко- економічне значення.

Відкриття в галузі виробництва хімічної продукції ( синтетичні барвники, кислоти, фарбувальні, лікарські, парфумерні та інші вироби) дали поштовх прискореного розвитку хімічної промисловості.

Велике економічне значення мали технічні вдосконалення в металургії – конверторний спосіб виробництва сталі, впровадження мартенівських печей, які знач но підвищували продуктивність праці

Цьому сприяли технічні і технологічні новації в металообробці. Був винайдений автоматичний револьверний верстат ( США ) , вдосконалений токарний та інші металорізальні механізми.

Важливі вдосконалення були зробленні в технічній сфері легкої , поліграфічної та інших галузях промисловості ( автоматичний ткацький верстат, лінотип, автомат для виробництва пляшок тощо).

Темпи технічного прогресу були вража.чими, їхні результати важко переоцінити. Технічні та технологічні відкриття різко підвищили ефективність праці, почалося масове виробництво товарів, знизилися їх собівартість.

Структурні зрушення останьої третини 19 – початку 20 століття зумовили зміни у галузевій структурі машинної індустрії. ЇЇ провідними галузями стало виробництво електроенергії, продукції органічної і неорганічної хімії, добувної, металургійної, машинобудівної, транспортної промисловості. Розвивалися нові галузі: сталеливарна, нафтодобувна і нафтопереробна, електротехнічна, алюмінієва, автомобільна.

Причини Першої світової війни

Для кожної країни існували певні причини для розв'язання Першої Світової Війни. В цілому, це були просто територіальні претензії та зазіхання. Безпосереднім приводом для війни стало вбивство 28 червня 1914 року в Сараєві австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда сербським студентом Гаврилом Принципом.Зміст

Велика Британія

Не могла пробачити Німеччині підтримку бурів в англо-бурській війні 1899—1902 рр.

Не мала наміру відчужено спостерігати за проникненням Німеччини в райони, які вважала «своїми»: Східну і Південно-західну Африку.

Вела проти Німеччини неоголошену економічну і торгову війну.

Вела активні військово-морські приготування на випадок агресивних дій з боку Німеччини.

Через потенційну німецьку загрозу відмовилася від традиційної для країни політики «блискучої ізоляції» і перейшла до політики утворення антинімецького блоку держав.

Франція

Прагнула узяти реванш за поразку, нанесену їй Німеччиною у франко-пруській війні 1870 року.

Мала намір повернути Ельзас і Лотарингію, відокремлені від Франції в 1871 році.

Зазнавала збитків на своїх традиційних ринках збуту в конкуренції з німецькими товарами.

Російська імперія

Претендувала на вільний прохід свого флоту в Середземному морі, наполягала на ослабленні або перегляді в свою користь режиму контролю над протокою Дарданелли.

Розцінювала будівництво залізниці Берлін-Багдад (1898 рік) як недружній з боку Німеччини акт. При цьому, посилаючись на те, що це зазіхає на її права в Азії за російсько-британським договором 1907 року про розподіл сфер впливу в цьому регіоні.

Протидіяла австрійському і німецькому проникненню на Балкани

Наполягала на винятковому праві протекторату над всіма слов'янськими народами; підтримувала на Балканах антиавстрійськи і антитурецьки настроєних сербів і болгар.

Сербія

Новоутворена держава (повна незалежність з 1878 року) прагнула затвердитися на Балканах як лідер слов'янських народів півострова.

Планувала утворити Югославію, включивши в неї всіх слов'ян, що проживають на півдні Австро-Угорської імперії.

Неофіційно підтримувала націоналістичні організації, що боролися проти Австро-Угорщини і Туреччини.

Німеччина

Як нова динамічна імперія прагнула до військового, економічного і політичного лідерства на континенті.

Включившись в боротьбу за колонії тільки після 1871 року, претендувала на рівні права в колоніальних володіннях Англії, Франції, Бельгії, Нідерландів і Португалії. Виявляла особливу активність в отриманні ринків.

Кваліфікувала Антанту як угоду, що мала на меті підірвати могутність Німеччини.

Австро-Угорщина

Будучи багатонаціональною імперією, унаслідок міжнаціонального протистояння країна була постійним вогнищем нестабільності в Європі.

Прагнула утримати захоплені нею в 1908 році Боснію і Герцеговину.

Протидіяла Росії, що узяла на себе роль захисника всіх слов'ян на Балканах, і Сербії, що претендувала на роль об'єднувального центру південних слов'ян імперії.

Італія

Встановлення контролю над східним узбережжям Адріатичного моря (Далмація, Албанія тощо)

Приєднання Тіроля;

Повернення Савої та Ніци, що входили до Франції;

Загарбання Туніса та Східної Африки (Сомалі, Ефіопія, Кенія).