7.5. Туристичний бізнес в Росії наприкінці XIX — на початку XX століття. Створення та діяльність російських туристичних організацій
У питанні про початок організації туристичного бізнесу в Росії існує два погляди. За одним з них. першою комерційною туристичною фірмою в Росії деякі дослідники вважають Акціонерне товариство «Іматри». Статут цієї фірми був затверджений імператором Олександром II та зареєстрований 28 лютого 1871 р. сенатом Великого князівства Фінляндського, що входило в ту пору до Російської імперії.
Інші дослідники туризму дотримуються думки, що народження туристичного бізнесу в Росії пов'язане з діяльністю Леопольда Ліпсона. У 1885 р. у Санкт-Петербурзі була опублікована невелика книжка «Первое в России предприятие для общественных путешествий во все страны света Леопольда Липсон», яка. фактично, викладала концепцію роботи туристичної фірми. В книжці вміщувався повний перелік послуг, які пропонувались клієнтам, у тому числі: проїзд та перевезення багажу, розміщення та утримання в кращих готелях, наявність провідників, або гідів, які знають місцевість, організація екскурсій. У книзі вказувались усі видатки на подорож, які необхідно було оплатити клієнту. «Добросовісне виконання обіцяного» розглядалось як девіз туристичного підприємства.
У своїй книзі Л. Ліпсон пропонував чотири програми подорожей: 40-денна подорож до Італії, літні подорожі на італійські озера терміном 45 днів, а також літній відпочинок у Фінляндії та Швеції по 20 днів. Пропонувався також великий тур зі Сходу на Захід по Дунаю з відвіданням Палестини, Єгипту, Італії, Франції терміном 120 днів.
На рубежі ХІХ-ХХ ст. успішно формувалася туристична інфраструктура (будувалися готелі, заклади харчування та розваг для туристів). Формувалися туристичні центри на Кавказі, в Криму та Прибалтиці, де розвивалися гірський, оздоровчий, розважальний види туризму. Центрами пізнавального туризму стали Санкт-Петербург, Москва та центри губерній.
В другій половині XIX ст. в Росії набули поширення гірські подорожі. У 1877 р. створено перший в країні альпійський клуб при Кавказькому товаристві природознавства в Тифлісі. Створений в 1890 р. в Одесі Кримський гірський клуб відкрив свої філії в Ялті та Севастополі. Наприкінці XIX - початку XX ст. розвитку туризму стали приділяти увагу багато наукових і аматорських товариств, зокрема. Російське географічне товариство, Товариство аматорів природознавства. Петербурзьке товариство народних університетів.
Поширення екскурсій, гірських сходжень, піших походів і велосипедних прогулянок, увага багатьох навчальних закладів, організацій, наукових і фахових товариств до туризму та екскурсій, прагнення російської інтелігенції використовувати подорожі, пересування і пізнавальні екскурсії для освіти населення створили передумови для об'єднання аматорів туризму та екскурсій у спеціалізовані організації. У 1895 р. створено Російський туринг-клуб. а в 1901 — Російське гірське товариство.
Зупинимось на першому з них. Російський туринг-клуб було створено в 1895 р. спочатку під назвою Товариство велосипедистів-туристів (ТВТ). Завданням товариства було «поширення в Росії циклізму і застосування велосипеду в практичних цілях, сприяння туризму взагалі і велосипедному зокрема».
Російський туринг-клуб мав представництва і за кордоном: в Брюсселі, Парижі, Відні, Лондоні, Женеві, Мілані, Мюнхені. За сприяння цієї організації розпочалося видання спеціалізованих ілюстрованих журналів: «Самокат» в Петербурзі, «Велосипедист» і «Циклист» у Москві.
З 1899 р. Товариство велосипедистів-туристів почало видавати перший в країні туристичний журнал «Русский турист», який відіграв велику роль в розвитку та рекламі туризму в країні. У журналі публікувалися описи подорожей відомих людей, характеристики різних регіонів, цікавих для туристів, поради туристам, описи маршрутів. Додатками до журналу «Русский турист» були «Дорожник» і «Ежегодник», що випускались у вигляді дорожньо довідкової книжки.
Товариство велосипедистів-туристів стало ініціатором укладання перших угод з власниками готелів з метою пільгового обслуговування членів цього товариства. А готелі за цими угодами отримували право називатись «Готелями Товариства велосипедистів туристів». Це були: «Отель Эрмитаж» в Петербурзі, «Гостиница В. С. Уткина» в Царскому Селі, «Гостиница Семена Веревкина» в Гатчині, «Славянская гостиница» в Тамбові. При Товаристві велосипедистів-туристів в подальшому були створені секції інших видів туризму. Популярність і авторитет товариства був настільки великим, що воно мало свої відділення не тільки в 24 містах Росії, але й за кордоном.
У 1898 р. на Люксембурзькому конгресі російське Товариство велосипедистів-туристів було прийнято до Ліги туристичних організацій.
Діяльність ТВТ була дуже помітною в розвитку вітчизняного туризму, і деякі історики вважають 1895 р. (рік створення ТВТ) початком туристичної діяльності в Росії. Дійсно, товариство було всебічно активним у популяризації та організації туризму в Росії. Під впливом діяльності ТВТ Онисим Панкратов у 1911-1913 рр. здійснив першу кругосвітню подорож на велосипеді. Він почав її в м. Харбін, перетнув Сибір, об'їхав усю Європу, побував у Великобританії, на пароплаві дістався США, відвідав Японію, Китай і повернувся до Харбіна.
У 1901 р. Російський туринг-клуб перетворили в Російське товариство туристів (РТТ). Воно мало свої відділення в Петербурзі, Москві, Владикавказі, П'ятигорську, Сочі, Алма-Аті. Творцями товариства були всесвітньо відомі вчені Д. Анучін, В. Вернадський, П. Семенов-Тянь-Шанський. В роботі товариства брав активну участь популярний письменник-журналіст В. Гіляровський. Товариство, яке об'єднувало багатьох передових людей, ставило за мету «розвиток туризму в Росії з метою пробудження інтересу до нашої Батьківщини як у середині країни, так і за її межами».
Російське товариство туристів і Російське гірське товариство не були масовими туристичними організаціями; перше нараховувало близько 5 тис. чоловік, що було мізерною часткою із загальної чисельності населення Росії.
В 1902 р. у Санкт-Петербурзі виник один із перших клубів автотуристів. Але автомобільний туризм на початку XX ст. був значно менш доступним, ніж велосипедний.
Завдяки великій кількості судноплавних річок, в Росії успішно розвивалося судноплавство, а услід за ним зростала популярність відпочинку на суднах. Організовувалися круїзи, або водні прогулянки, по Волзі, Неві, Дніпру, Москві-річці. Освоювалися нові природні туристичні ресурси, споряджалися експедиції по великих ріках Сибіру та Далекого Сходу.
Сприяли розвитку туризму, як внутрішнього так і виїзного (за межі імперії), міцна російська валюта та відміна після 1907 р. багатьох формальностей, які гальмували переміщення по країні.
Близько півсторіччя склала історія туризму дореволюційної Росії. Проте, як і в роки свого зародження, туристичні подорожі залишалися нечисельними, були насамперед привілеєм заможних верств, хоча наприкінці XIX ст. і розпочався процес залучення до туристичних подорожей широких кіл суспільства, у тому числі селян та небагатих міщан.
- Isbn 966-542-268-5 © „Альтерпрес
- Передмова
- 1.2. Основні чинники виникнення подорожей і туризму
- 1.3. Історичні етапи розвитку туризму
- 2.2. Розвиток мореплавства в стародавній Фінікії
- 2.3. Подорожі стародавніх греків
- 2.4. Подорожі в стародавньому Римі
- 2.5. Розвиток інфраструктури для подорожуючих і традиції гостинності в стародавньому світі
- 2.6. Загальні риси подорожей в античному світі. Значення мандрівництва у формуванні тогочасного світогляду
- 3.1. Соціально-економічна характеристика розвитку і види подорожей в епоху Середньовіччя
- 3.2. Розвиток мореплавства в vіі-хv ст. В Арабському світі
- 3.3. Подорожі вікінгів у vііі-хіі століттях
- 3.4. Розвиток інфраструктури для подорожуючих в епоху Середньовіччя
- 80 % Руських студентів походили з великих міст і, як правило, з сімей ремісників.
- 3.5. Традиції гостинності та розвиток подорожей на Русі в х-ху століттях
- 4.1. Соціально-економічна характеристика та чинники розвитку подорожей в епоху Відродження
- 4.3. Подорожі в Росії в хv-хvіі століттях
- 4.4. Нові складові у сфері гостинності в хv-хvі століттях
- 4.5. Основні види та значення подорожей в хv-хvі століттях
- 5.1. Основні чинники появи туризму в епоху Просвітництва
- 5.2 Подорожі та географічні відкриття XVII – XVIII століть
- 28 Лютого 1697 р. П. А. Толстой виїхав із Дорогомилової слободи (Москва) і почав свою тривалу подорож, яка завершилась 27 січня 1699 року.
- 5.3. Поява туризму та розвиток системи гостинності в XVII—XVIII століттях
- 5.4. Основні види та значення подорожей в епоху Просвітництва
- 5.5. Українські землі в туристичній картографії XVII століття
- 6.1. Основні чинники та напрямки розвитку туризму і системи гостинності в світі в XIX — першій половині XX століття
- 6.2. Туристична діяльність Томаса Кука
- 6.3. Створення перших туристичних об'єднань і міжнародних організацій
- 7.1. Політичні та соціально-економічні чинники розвитку туристично-екскурсійної справи в Російській імперії у XVIII — на початку XX століття
- 7.2. Картографія, художня література та видавання путівників як чинники розвитку туризму в Російській імперії
- 7.3. Створення туристичної інфраструктури та курортів у XVIII — на початку XX століття
- 7.4. Розвиток екскурсійної справи в Росії у XVIII — на початку XX століття
- 7.5. Туристичний бізнес в Росії наприкінці XIX — на початку XX століття. Створення та діяльність російських туристичних організацій
- 7.6. Прочанство в Російській імперії у XIX — на початку XX століття
- 7.7. Основні види туризму в Російській імперії у XVIII — на початку XX століття
- 8.1. Загальна характеристика розвитку туризму на українських землях у складі Російської імперії в XIX — на початку XX століття
- 8.2. Готельні послуги та розвиток курортів у XIX — на початку XX століття
- 8.3. Становлення музейної справи та розвиток краєзнавства в Україні на межі хіх-хх століть
- 9.1. Політичні та соціально-економічні чинники розвитку туризму в Австро-Угорській імперії
- 9.2. Українська еміграція з Австро-Угорщини (кінець XIX - початок XX ст.)
- 9.3. Розміщення та харчування подорожуючих у Галичині у складі Австро-Угорщини (друга половина XIX ст. — 1914 р.)
- 9.4. Роль українського національно-культурного руху в розвитку туризму на українських територіях у складі Австро-Угорщини (друга половина XIX ст. — 1914 р.)
- 9.5. Туризм на українських землях у складі Польщі (1921-1939 рр.)
- 9.6. Основні риси розвитку туризму на українських землях у складі Австро-Угорщини та Польщі
- 10.1. Розвиток туризму в срср в 20-30-і рр. XX століття
- 10.2. Створення та діяльність найбільших туристичних організацій в срср
- 10.3. Розвиток планових туристичних маршрутів
- 10.4. Характер та основні види туризму в срср
- 10.5. Основні особливості розвитку радянського туризму
- 11.2. Особливості світової туристичної індустрії та основні види туризму в світі в другій половині XX століття
- 11.3. Створення та діяльність міжнародних туристичних організацій у другій половині XX століття
- 11.4. Основні тенденції розвитку туризму в світі на межі хх-ххі століть
- 12.1. Стан туристичної справи в Україні в 90-і рр. XX століття
- 12.2. Український туризм як складова міжнародного туризму
- 12.3. Основні тенденції та перспективи розвитку вітчизняного туризму на рубежі хх-ххі століть
- Динаміка організованого в'їзного туризму в Україні
- Основна рекомендована література
- Додаткова рекомендована література