Теологічні концепції культури.

Серед культурологічних теорій теологічні концепції посідають важливе місце. Їхня суть зводиться до розгляду релігії як вирішальної основи розвитку культури. Так, на думку С. Пуфендорфа, культура − це проміжна ланка між людьми та Богом. Саме за велінням Божим культура впливає на природу людини й визначає її діяльність.

Концептуальні основи теологічного пояснення культури започаткували філософи-схоластики Аврелій Августин (354 – 430 рр.), М. Боецій ( 480-524рр.), П. Абеляр (1079-1142рр.), Т. Аквінський(1225-1274рр) та ін. Сучасна католицька культурологія ґрунтується на тому, що культура є наслідком божественного одкровення, а культурний процес − це спроба пізнати Божу мудрість і божественну першооснову світу. Усі досягнення культури, особливо духовної, пов’язані з волею Божою.

Представники православної культурологічної думки (М. Бердяєв, П. Флоренський та ін.) доводять, що культура виникла з релігійного культу. Саме розвитком релігійності ,що є сутністю культурно-історичного процесу, можна врятувати західну цивілізацію, в цьому аспекті завдання православної культури, на думку Лев Карсавіна, є універсальним і водночас індивідуально-національним.

У протестантській культурології релігія розглядається як форма осмислення культурних цінностей: лише Бог є першоосновою виникнення та розвитку культури. Цю концепцію розробив німецький теолог Пауль Тілліх (1886-1965рр.).Культура, на його думку, містить у собі релігійний досвід, тому релігія є субстанцією культури, а культура − функцією релігії. Його ідеї покладені в основу екуменічного руху,спрямованого на подолання міжконфесійних відмінностей на засадах християнства.

Ідеї культурно-релігійного екуменізму обстоює й німецький соціолог Р. Демоль, який розглядає культуру як прагнення людини до розвитку своїх здібностей, як найблагородніший культ її душі, несення служби Богові в самій людині. Він пропонує принцип відповідності всієї творчої діяльності людини нормам релігійної моралі.

У наш час активно розвивається мусульманська культурологія, що вирішальну роль у розвитку культури, науки, мистецтва, етики відводить Корану. Характерною рисою всіх теологічних концепцій є протиставлення духовної культури матеріальній. Перша, на думку теологів, досягає високого розвитку тільки на основі релігії,оскільки вона пронизана світлом Божого розуму. Що ж до виробничої сфери людей і матеріальної культури, то вони вражені уособленням та атеїзмом, що є причиною занепаду життя суспільства й гальмом культурного прогресу людства.