logo
Методичка Культура КУНАШЕНКО 2

Натуралістична школа.

Провідна риса натуралістичної школи – це прагнення підкреслити біологічну зумовленість культури, значно перебільшуючи її. Цей напрямок поєднує , здебільшого, медиків, психологів і біологів, які намагаються пояснити культуру психобіологічною природою людини, недооцінюючи принципові відмінності її від тварини. Культура, на їхню думку, є пристосуванням людини до навколишнього середовища. Із натуралістичною школою в культурології збігається й загальновідомий соціальний дарвінізм, який переносить закони боротьби за існування та «право сильного» на суспільство. Крім біології, ще дві нові науки, що з’явилися вже ХХ ст., відіграли помітну роль у формуванні натуралістичної школи − фрейдизм і етологія(наука про поводження тварин). До натуралістичної школи належить і «функціональна теорія культури» Б. Малиновського.

Зигмунд Фрейд (1856-1939рр.) – австрійський невропатолог, психіатр і психолог, засновник психоаналізу й фрейдизму(науковому напрямку, що прагне застосувати психологічні концепції для пояснення явищ культури, процесів творчості й розвитку суспільства). За свої роки праці він:

Карл Густав Юнг (1875-1961рр) − швейцарський психолог і теоретик культури, найбільший послідовник З.Фрейда, у роботі «Метаморфози і символи лібідо» він:

Конрад Лоренц(1903-1989рр.) – австрійський зоолог, один із творців нової науки – етології , що вивчає поведінку, вдачі й психіку тварин у природних умовах. Прихильники цієї науки:

Броніслав Каспер Малиновський (1884-1942рр) − англійський етнограф і соціолог. Прибічник натуралістичної школи, хоча й не переоцінював біологічні фактори. Свою функціональну теорію він виклав у книзі «Наукова теорія культури», у ній:

Загалом, трактування культури як єдиного саморегульованого організму, запропонованого Б. Малиновським, перебуває на межі натуралістичної школи в культурології (тому що він як одну першооснову культури пропонує біологічні потреби) та соціологічної школи.

  1. Соціологічна школа.

Соціологічна школа об’єднує тих учених, які шукають джерела й пояснення культури не в історії та «божественному» розвиткові людського духу, не в психіці й не в біологічній передісторії людства, а в його суспільній природі та організації. У центрі культурологічної уваги перебуває саме суспільство, його структура та соціальні інститути.

Томас Стернз Еліот (1888-1965рр) − англо-американський поет, автор книги «Нотатки до визначення культури» (1948р.)та один із представників цієї школи: