Культура Китаю

Культура Китаю – одна з найстаріших на Далекому Сході. Астрономи зазначили існування сонячних плям, вміли передбачати місячні та сонячні затемнення, появи комет. Так, у 613 р. до н.е. давньокитайські астрономи вперше зареєстрували появу комети Галлея. Сформувалися у Китаї філософські системи Конфуція. Ханські математики знали десятковий дріб та вперше в історії винайшли від’ємні числа. Досягненням світового значення став винахід компаса у вигляді квадратної залізної пластини з магнітної ложкою, яка вільна оберталася на її поверхні. Медичний каталог І ст. нараховує 35 трактатів з різних хвороб. Порох, порцеляна та паперові гроші – теж китайські винаходи. Писемність (ієрогліфи) у Стародавньому Китаї було створено рано. Ієрогліфи відображали особливості китайської мови, де немає слова в нашому розумінні: китайська мова складається з численних окремих «коренів», з комбінації яких виникає те чи інше поняття.

Цивілізація Китаю є однією із стародавніх на землі. Хронологічні рамки історії давнього Китаю можна визначити такі: від кінця III – початку II тис. до н.е. – до 220 р. до н.е.

У Китаї було винайдено компас у вигляді квадратної залізної пластини з магнітною ложкою, яка вільно оберталася на її поверхні. Вчений Чжан Хен (78–139 рр.) сконструював прототип сейсмографа (seismos – коливання, пристрій, який записує коливання земної поверхні під час землетрусу або вибуху), створив небесний глобус, розробив теорію необмеженості Всесвіту в часі та просторі. Китайські вчені уточнили значення числа Пі, механіки спорудили двигун, де використовувалися сила падаючої води.

До видатних успіхів матеріальної культури Китаю належить лакове виробництво. Лакувалася зброя та архітектурні деталі, предмети поховання, речі повсякденного вжитку. Давні китайці були єдиною країною, яка засвоїла культуру шовкопряду. Китайський шовк цінувався у всьому Стародавньому світі. Великим внеском Стародавнього Китаю до світової культури був винахід паперу. Спочатку він виготовлявся із залишків шовкових коконів. Але папір з шовку був досить дорогим. Потім було знайдено дешевий процес, коли папір почали робити із деревинного волокна. Винахід паперу та туші створив умови для розвитку техніки штампу, а потім і виникнення книгодрукування.

Зароджується філологія. Поетика, історіографія. Видатним давньокитайським істориком був Сима Цянь – «батько китайської історії». Він створив 130–томну історію Китаю – «Історичні записки». У своїй праці він намагався не просто розповісти про події давнини, але й осмислити їх. Видатним китайським літератором у давній період були Цюй Юань, Сима Сунжу. Цюй Юань – поет скорботи. Його вірші відрізняються вишуканістю форми та глибоким змістом, насичені міфологічними образами.

Стародавній Китай славився виробництвом фарфору. Особливо цінними серед аристократії вважалися розписи, виконані синьою фарбою. Із другої половини XV ст. Почали виготовляти кольоровий фарфор, з нього робили блюда та вази, які декорувалися пейзажними сюжетами, став популярним жанр «квітів і птахів». Широкого розвитку і високої довершеності набуває китайський живопис тушшю на шовку та папері. Урізноманітнюються і розширюються об’єкти зображення, художники малюють тварин, комах, риб та іншу живність. Значний внесок у ці жанри зробили Лі Сисунь, Лі Ждаво–дао, Го Си.

Починаючи із XIV ст. стає популярною історична драма, де оспівувалися романтичні історії про кохання та високі якості правителя. З XVI–XVII ст. у літературу входять нові сюжети та жанри, зокрема прозова повість, де переважають фольклорно–казковий характер, побутові звороти мови, приказки, прислів’я.