6. Етруски: релігія, архітектура і скульптура.

Історія Стародавнього Рима хвилює нашу уяву великою кількістю драматичних подій, яскравих видатних особистостей. Вона охоплює період із VII ст. до н. е. по V ст. н. е. Римське мистецтво багато чого запозичило від Стародавньої Греції і переробило його, а також від давньоіталійської культури етрусків. Справжньою серцевиною Італійської землі була середня частина цього простору, там, де лежать Етрусія, Кампанія і Лацій. Ці області дивляться на захід, у той час як у Греції Аттика і Македонія – ті області, у яких відбувалися основні події історії Греції, – звернені до сходу.

У ті часи, про які можна говорити вже з достатніми підста­вами, на Апеннінському півострові жили янигське, етруське й італійське племена, останнє поділялося на дві гілки: до однієї належали латини, до іншої – умбри, марси, вольски, самніти. Історики вважають, що культура римлян одержала свій початок від етрусків.

Походження і мова етрусків не з’ясовані. Вже в VIII ст. до н. е. вони заявили про себе як відважні мореплавці і досвідчені торговельники. Релігія етрусків була міфологічною за характером, але в ній велику роль грали божества смерті, загробного світу, похмурі, злісні божества підкорялися вищим силам. Відомостей про релігію етрусків збереглося дуже мало.

Архітектура етрусків схожа на грецьку, але вони використовували камінь тільки для фундаменту, каркас робили з дерева, а стіни з цегли-сирцю. Храми розписувалися і прикрашалися скульптурою з теракоти.

Цікаві скульптурні портрети, пов’язані з заупокійним культом. Погруддя померлого встановлювалися на кришках похоронних урн чи саркофагів. При всій умовності, скульптурні портрети передають індивідуальні риси померлих.

У IV ст. до н. е. територія етрусків була завойована Римом.